«Якщо я захворію — до лікарів звертатися не стану; звертаюся до друзів…», — писав поет Я. Смеляков. Але життя показує: звертатися доводиться і до лікарів, і до близьких, бо без їхньої допомоги часто не обійтися, особливо лежачому хворому.
Якщо постільний режим затягнувся, непогано б виготовити для захворілого накроватний столик, який зображено на малюнку. Він може послужити і легким підносом, і обіднім або робочим столиком, і навіть своєрідним «пюпітром»-підставкою, на якій під потрібним кутом розташується, наприклад, книга, або рукопис, приналежності для малювання, а в сучасному варіанті — портативні відеопристрої і навіть ноутбук.
Особливості пристрою
Конструкція столика проста, але функціональна, оскільки він може виступати в трьох згаданих видах завдяки особливостям свого пристрою. З основних деталей, насамперед, це — стільниця, а також складні ніжки, що обрамляють її з боків і перетворюють на цій стадії столик на своєрідний піднос. Будучи опущеними, ніжки столика стійко утримують його на ліжку, оскільки мають фіксоване положення завдяки брускам-упорам.
Сама ж стільниця виконується двошаровою: панель-основа і верхня панель, яка може припідніматися і опинятися під необхідним робочим нахилом, з фіксацією в цьому положенні простим відкидним упором.
Матеріалом для виготовлення столика послужать: ДСП або тонка фанера для двошарової стільниці; спарені бруски й штапики для її обрамлення; планки або бруски для ніжок; рояльна петля або тканинна смужка для шарніра нахилної панелі і фанерний складний трикутник — упор для фіксації її нахилу.
Виготовлення
Почнемо зі стільниці, як головної несучої деталі. Як уже зазначалося, її доцільно зробити двошаровою, з двох фанерних панелей, що виконують у конструкції неоднакову роль, тому мають різну ширину й довжину.
Нижня панель — основа столика, власне стільниця. Вона може бути з фанери товщиною 7 мм, розмірами 500×440 мм. По нижньому й верхньому краю панелі прибиваються спарені дерев’яні бруски. Один із них — довжиною на ширину стільниці, перетином 30×20 мм. До нього з обох боків шарнірно кріпляться ніжки. На їхню товщину кінці другого бруска виступають за краї стільниці: вони слугують упором для відкидних ніжок.
Верхня, лицьова панель може підніматися на певний кут. Розміри цієї панелі, виконаної з фанери товщиною 4 мм, дещо менші за стільницю: з урахуванням обмежувальних її спарених брусків вона — 430×400 мм. Ближній до хворого її край шарнірно кріпиться до бруска за допомогою рояльної петлі або тканинної смужки, що виконує ту саму функцію. Зі зворотного боку панелі, теж на м’якій петлі з тканини, приклеюється відкидний пластиковий трикутник — упор для утримання лицьової панелі в нахиленому (припіднятому) положенні.
1 — основа столика (стільниця); 2 — лицьова (піднімальна) панель; 3 — огороджувальні бічні рейки (штапики); 4 — відкидні ніжки (4 шт.); 5 — «короткий» брусок для шарнірного кріплення ніжок (2 шт); 6 — упорний (подовжений) брусок для фіксації опущених ніжок (2 шт.); 7 — тканинна смужка — «петля» (2 шт.); 8 — шарнір (гвинт з шайбою, 4 пари); 9 — упор
Особлива роль відводиться ніжкам: вони повинні бути не лише опорою столика в положенні на ліжку, а й бортиками на шляху до неї — у положенні «піднос». Звідси їхні розміри й особливості кріплення. Ніжки виконуються з планок товщиною 15 мм і шириною 27 мм, а довжина обирається такою, щоб у примкненому положенні вони попарно відігравали роль додаткових бічних бортиків у варіанті «піднос». Коли ж ніжки опущені, бічними обмежувачами залишаються прикріплені по краях стільниці штапики.
Кріпляться ніжки шарнірно до торців коротких брусків основи за допомогою гвинтів з ущільнювальними шайбами. Точка кріплення підбирається так, щоб ніжка у відкинутому положенні спиралася у виступаючу частину другого (обмежувального) бруска, фіксуючись таким чином під невеликим кутом.
Оздоблення столика
Усі деталі перед збиранням ретельно шліфуються наждачним папером, щоб не залишилося зазубрених кромок і заусенців. Якщо у фанерних панелей поверхні мають гарний деревний малюнок — їх варто ретельно відполірувати й покрити лаком у кілька шарів, з витриманою сушкою й проміжною поліровкою. Лак можна наносити тампоном, м’якою щіткою або валиком.
Можливе й просто фарбування олійними або емалевими фарбами, за бажанням — різними: наприклад, стільниці — у зелений або блакитний колір, а ніжок — у чорний або коричневий, відповідно до вашого смаку.
Користування столиком
Уже зазначалося, що конструкція столика робить його універсальним предметом меблів для потреб хворого. На кухні, завдяки підігнутим ніжкам, він перетворюється на піднос із бортиками — зручним для «доставки» страв з їжею або лікувальних приналежностей до ліжка хворого. Тут ніжки опускаються, і столик завдяки цим опорам легко встановлюється безпосередньо на ліжку, завдяки чому хворий може обійтися надалі вже без додаткової допомоги.
«Моделіст-конструктор» № 11’2009, Б. РЕВСЬКИЙ