Фільтр — важливий пристрій, який допомагає очищати воду в акваріумі й водночас насичувати її киснем.
Пропускання води через фільтр здійснюється за допомогою системи повідомних посудин, а рушійна сила для нагнітання води з дна фільтра в акваріум створюється за допомогою будь-якого компресора або балона зі стисненим повітрям тощо.
Запропонований фільтр (рис. 1) змонтовано в прямокутному скляному або пластмасовому посудині (1) і закріплено на металевих кронштейнах на акваріумі так, щоб рівень води в посудині був на висоті краю рами акваріума (2).
Вигнута скляна трубка (3), що закінчується сіткою, з’єднує акваріум із фільтром і перепускає воду з дна у верхню частину фільтра. По всій висоті фільтра проходить широка скляна трубка (4), у якій розміщено пристрій, що нагнітає воду. Він складається з трубок (5) і (6), які подають повітря й воду в сифон (7).
Сифон з’єднується з горизонтальною трубкою, яка «перекидає» воду в акваріум. Стиснене повітря подається у фільтр за допомогою гумової трубки (8).
Фільтрування води відбувається під час її перетікання через шар грубого й дрібного гравію, скловати, активованого вугілля, великого гравію.
Інколи трапляється, що дрібні шматочки скловати потрапляють в акваріум, а потім ковтаються рибою, пошкоджуючи її внутрішні органи. Щоб запобігти цьому, між скловатою й вугіллям кладуть шар капрону або іншої синтетичної тканини.

Роботу з виготовлення фільтра починають із підбору посудини, яка виконуватиме роль корпуса (рис. 3). Розміри, зазначені на позиції (1), наведено орієнтовно, але при зміні висоти посудини потрібно відповідно зменшити або збільшити трубки. У крайньому разі можна скористатися посудиною (2) циліндричної форми.
Широку скляну трубку, що є захисним кожухом для нагнітаючих трубок, вигинають відповідно до позиції (6). У нижній частині вирізають невеликі вирізи, щоб забезпечити доступ води до внутрішньої частини. Якщо зробити вирізи не вдається, скористайтеся пористою пробкою з пластмаси, вставленою в нижню частину трубки.
Трубку, що подає повітря (4), виготовляють таким чином: довгий відрізок скляної трубки з внутрішнім діаметром 4 мм розігрівають над спиртовкою або газовим пальником і, вигинаючи, надають їй потрібної форми. Потім у місці, де має бути звуження, нагрівають і витягують трубку, щоб отримати потрібний переріз. Після охолодження відрізають у місці звуження. Так отримують сопло з діаметром нагнітаючого отвору близько 2–3 мм.
Трубку разом із простим сифоном (3) можна придбати разом із іншим акваріумним обладнанням або виготовити самостійно. У другому випадку сифон можна спростити.
Трубку, що засмоктує воду з акваріума (5), вигинають із відрізка скляної трубки з внутрішнім діаметром 6 мм. Довжину А її вертикальної частини слід підбирати експериментально. Кінець трубки обв’язують тканиною (або марлею), він має перебувати на відстані 40 мм від дна акваріума (від поверхні). Готовий фільтр навішують на акваріум за допомогою кронштейнів.
«Моделіст-конструктор» № 10’2016
