Чи не правда, разючий контраст: тоді як поля колгоспів і радгоспів обробляють сьогодні потужними «Кіровцями», присадибні ділянки сільських трудівників по-старому орють у кращому разі кінним плугом, а в гіршому — просто перекопують лопатою. Робота ця малопродуктивна, забирає багато часу, до того ж вимагає чималих фізичних зусиль. Ось чому багато «саморобників», не чекаючи, поки промисловість освоїть випуск сільськогосподарської мікротехніки, розробляють і виготовляють мотоплуги та мікротрактори, мотокультиватори й механізовані мотики. У сьогоднішній публікації ви зможете ознайомитися з кресленнями та описом саморобного мотоплуга, сконструйованого робітником насосного заводу В. І. Петрунею з селища Свеса Ямпільського району Сумської області. Конструкція, хоча й не відповідає всім вимогам сучасного дизайну, цілком надійна і повністю виправдовує назву мотоорача.
Майже всі деталі мотоплуга саморобні, але вони не надто складні, і виготовити їх зможе кожен, хто має слюсарні навички.
1 — леміш, 2 — повзун, 3 — відвал, 4 — кронштейн, 5 — гвинт, 6 — важіль перемикання швидкостей, 7 — кнопка зупинки двигуна, 8 — проміжний вал, 9 — механізм натягу ланцюга, 10 — повітрофільтр двигуна, 11 — магнето двигуна, 12 — глушник, 13 — контрвантаж, 14 — кермо, 15 — вісь коліс мотоплуга, 16 — рукоятка запуску двигуна, 17 — зірочка (Z = 45, t = 19,05 мм), 18 — зірочка (Z = 15, t = 19,05 мм), 19 — зірочка (Z = 62, t =12,7 мм).
Основа мотоплуга — рама, зварена зі сталевого профілю «кутник» 50X50X5 мм. На ній встановлено двигун, ведучий міст, плуг і органи керування.
Колеса саморобні. Кожне складається з центральної втулки, дванадцяти спиць зі сталевого прутка Ø 14 мм, обода (сталева смуга товщиною 6 і шириною 120 мм) і гумокордового протектора з великим малюнком, вирізаного зі старої автопокришки.
Центральні втулки колеса оснащені обгінними муфтами — це набагато простіше, ніж диференціал, і надійніше, ніж одне ведуче колесо. Складання колеса виконують так. У маточини вгвинчують спиці, на кожну накручують гайку. Потім спиці послідовно пропускають крізь отвори в сталевій смузі обода і кожну із зовнішнього боку фіксують другою гайкою. Після балансування та центрування обод заварюють або скріплюють зсередини накладкою і гвинтами. Для закріплення покришки на неї встановлюють два кутники; у кожному з них по два отвори, крізь які пропускають стяжні болти М10.
1 — протектована покришка колеса, 2 — колесо, 3 — рама, 4 — обгінна муфта, 5 — вісь, 6 — підшипник № 1506, 7 — корпус підшипника, 8 — зірочка (Z = 45), 9 — півмуфта, 10 — кришка, 11 — шайба, 12 — ролик, 13 — пружина.
Ведучу вісь виточують із прутка Ø 40 мм (Сталь 40). Робити це краще в центрах, звертаючи увагу на посадочні поверхні, — чистота їх обробки має бути не нижчою за сьомий клас, а клас точності — не меншим за другий. Усе сказане стосується також і проміжного вала.
На мотоплузі використовується двоступеневий ланцюговий редуктор. Передатне відношення першого ступеня сповільнення — 3,65, другого — 3. Цих цифр необхідно суворо дотримуватися: швидкість мотоплуга при такому передатному відношенні близько 4 км/год.
Усі зірочки ланцюгового редуктора — саморобні. Як із проміжним, так і з ведучим валом вони з’єднуються на шпонках.
Особливу увагу під час виготовлення мотоорача слід приділити власне плугу. Неточність його «геометрії» може перекреслити всю виконану роботу, оскільки орати такий плуг не буде. Головне — правильно встановити відвал, тобто ту деталь, яка перевертає ґрунт. Оптимальний кут 50°: за меншого опір ґрунту різко зростає, що викличе буксування і вібрацію всього агрегата.
А — леміш, Б — відвал (розгортка), В — важіль, Г — повзун.
На раму плуг ставлять так, щоб можна було змінювати глибину оранки й кут установлення. Для цього служить рукоятка, при обертанні якої плуг повертається на важелі, піднімаючи або опускаючи носок. Регулювати його положення можна і на ходу.
Кріпиться плуг до швелера № 10 у задній частині рами. Ширину захоплення можна змінювати, для чого на швелері є пази, крізь які робочий орган кріпиться болтами М12.
Двигун мотоплуга — від моторолера Т-200. Його компонування не викликає особливих труднощів. Керування винесено на рукоятки.
Окрім основного призначення, мотоплуг можна також експлуатувати разом із одноосьовим причепом, використовуючи для перевезення різних вантажів.
«М-К» 10’79, В. ПЕТРУНЯ