Пічка… у кишені

У любителів подорожувати є багато пристосувань для приготування гарячої їжі в похідних умовах (примуси, паяльні лампи, переносні пічки тощо). Для їх роботи потрібен запас рідкого палива або дров. Перше — небезпечно зберігати, а дров у горах чи в степовому безліссі не знайдеш.

Для альпіністів і туристів, мисливців і рибалок пропоную просту й зручну в експлуатації пічку, яка не потребує традиційного палива. Така міні-пічка і кілька пачок сухого пального в рюкзаку багато місця не займуть.

Похідне вогнище збирається з відходів листових металів (дюралюміній, сталь тощо). Конфігурації дна і стінки пічки повторюють форму використовуваного посуду, із зазором від стінок 20 — 30 мм.

Решіткою для встановлення посуду служать кілька відрізків сталевих прутів діаметром 3,5 (можна й інші, тоді не забудьте просвердлити відповідні отвори в корпусі пічки) і довжиною на 15 — 30 мм більшою за діаметр пічки. Під час підготовки вогнища до роботи прути протягують через отвори, просвердлені на відстані 80 — 90 мм від її дна в протилежних стінках.

Конструкція пічки показана на рисунку. Розміри дано під стандартний армійський казанок. У походному положенні прути решітки виймаються, а казанок розміщується всередині корпуса. У результаті вогнище займає місця ненабагато більше, ніж посуд для приготування їжі. Простір між стінками пічки і казанка заповнюється спорядженням (прутами решітки, паливом, снастями тощо).

Конструкцію можна доопрацювати, забезпечивши її відкидними ніжками і піддоном для укладання пального, а ще — зробити подвійну стінку з теплоізоляцією, відкидну решітку для встановлення посуду тощо.

Конфігурація і розміри пічки змінюються залежно від використовуваного посуду. Але схему будови необхідно зберегти: полум’я має проходити знизу посуду і далі між стінками посуду та пічки, що забезпечує швидке нагрівання і надійне горіння навіть при сильному вітрі. Цю зручну пічку я експлуатую багато років за будь-яких погодних умов.

«Моделист-конструктор» № 2’2008, В. ЛОБАНОВ, м. Черкаси