Ви пускали колись у дитинстві іграшкові машинки з гірки, змагаючись із товаришами, чия скотиться швидше? Тепер цим заняттям серйозно захоплюються цілком дорослі люди. Захід називається «Гонки клапанних кришок».
Клапанна кришка — деталь двигуна внутрішнього згоряння, що закриває газорозподільний механізм, щоб захистити його деталі, а також щоб олива залишалася в системі змащування. Спочатку клапанні кришки виготовляли зі сталі штампуванням. Більшого поширення набули алюмінієві литі кришки, які за однакової ваги мають кращу жорсткість.
Трохи про історію цього незвичайного і дуже видовищного захоплення. Зародилося воно в США кілька десятиліть тому як дитяча гра. Поступово сформувалися стандарти й з’явилися єдині правила. Довжина гірки-треку становить 7,3 м, висота — 1,5 м, ухил — приблизно 35 градусів. На трасі є дві окремі смуги завширшки по 400 мм, огороджені бортиками, щоб виключити можливість зіткнення. Трек оснащено світлофором і пусковим важелем для кожного учасника. На старті встановлено відеокамеру для фіксації. Коли загоряється зелене світло, спортсмен опускає блокувальний важіль, і його модель, зроблена на базі клапанної кришки двигуна внутрішнього згоряння, починає розгін. Усе залежить від гравітації, ваги та особливостей апарата.
При цьому конструкція машинок із клапанних кришок теж суворо регламентована. У них має зберігатися не менш як 75% оригінальної основи, загальна вага — не більш як 4 кг, загальна довжина — не більш як 600 мм, ширина — не більш як 300 мм. Заборонені будь-які приводи й рульове керування. Допускається мати три або чотири колеса діаметром до 150 мм. Дозволені притискні крила, спойлери, повітряні заслінки, різні декоративні прикраси, наклейки тощо. Користі від них небагато, але глядачі від таких інсталяцій у захваті. Додають антуражу й учасники, одягнені у спортивну форму, а деякі навіть у вогнетривкі комбінезони та шоломи — майже як у гонках F1, тільки все набагато веселіше!
Якщо учасник допустив фальстарт, його дискваліфікують, тому тут потрібні добра реакція і точний окомір. Якщо машинку встановлено на старті нерівно, вона може зачепити борт, втратити швидкість, розвернутися поперек або навіть перевернутися. Перемагає, зрозуміло, той гонщик, чия модель пройде трасу першою. А якщо жодна не змогла фінішувати, переможця заїзду визначають за пройденою дистанцією. Він виходить у наступне коло, і так до самого фіналу.
«Гонки клапанних кришок» доступні всім. Такі деталі від двигунів, автомобільних або мотоциклетних, часто можна знайти в гаражах. Або купити в будь-якому магазині автозапчастин. Не дивно, що ще за кілька місяців до початку змагань усі стартові місця (близько 50) були вже розібрані.
Однак, попри демократичність правил і простоту конструкції, щоб зібрати чемпіонську машинку, потрібна майстерність. Основна проблема — невелика вага клапанних кришок — близько 3 кг. Тому деякі обтяжували їх закріпленою пляшкою з водою, але виглядало це не дуже естетично. Хоча треба віддати належне — щоб наблизитися до заповітних 4 кг, більшість учасників гонок підійшли з вигадкою. Одні, наприклад, стилізували кришки під справжні автомобілі. Хтось оформив кокпіт і посадив за кермо «пілота». Один зі спортсменів вибудував на борту цілу діораму з «екіпажем», присвячену Великій Вітчизняній війні. А чарівна дівчина Настя, яка назвала свою модель «Ферма» (на базі кришки від мотора ГАЗ-21), організувала на ній… газон, на якому пасуться корови й кури в масштабі 1:50! Кілька учасників установили поверх кришок масштабні копії справжніх двигунів. Брала участь у змаганнях і іржава машинка в стилі rat-look — кришка від ВАЗ-2107, прикрашена саморобною моделлю кастомного мотоцикла.
Як показали заїзди, багато для успіху в змаганнях залежить і від шасі. Досить поширеною виявилася проста схема з жорсткими осями та колесами з CD-дисків. Завдяки великому діаметру і малій товщині в них низький опір коченню. Однак якщо болід на старті виставлено нерівно, великі колеса можуть зачепити борт траси, що загрожує розворотом упоперек доріжки. Щоб цього не сталося, деякі конструктори використовували складніші рішення з оригінальними колесами, підшипниками і навіть із працюючою підвіскою. Тим же, хто в майбутньому планує взяти участь у подібних змаганнях — порада: за інших рівних умов найкращі результати показували, як правило, важкі, довгі й вузькі машинки.
Перші російські «гонки кришок» відбулися — усім сподобалося! Планується, що вони стануть щорічними, а також будуть засновані окремі призи за дизайн моделей і оригінальні костюми учасників. Ще одну ідею підказали глядачі: кришки від ДВЗ — це добре, звісно, а чим масляні піддони гірші?! З них взагалі можна цілий Ноїв ковчег побудувати! Тож, можливо, у нас незабаром з’явиться ще один новий вид спорту. І дітям забава, і дорослим цікаво!
«Моделист-конструктор» № 8’2025, Андрій НІКІТІН