Юннати черкаської середньої школи № 3 напевно ще пам’ятають кролицю Білку, яка за рік принесла приплід у 96 кроленят — тобто у три-п’ять разів більше за звичайне. Потомство Білки дало майже пів тонни м’яса, а зі шкурок вийшло п’ять дитячих шубок.
Пропонуємо три найбільш поширені варіанти кліток: індивідуальні (рис. 1 і 2) — для утримання дорослих кролів, та групові — для молодняка, по 10—12 голів у кожній.
Індивідуальні переносні клітки (рис. 1) виготовляють із дощок. Довжина такої клітки — 120 см, ширина — 60 см, висота передньої стінки — 70 см, а задньої — 50 см. Якщо клітка не має постійного маточника, то дверцята робиться одна — розміром 70×40 см і затягується сіткою. Підлога клітки піднята над землею на 70 см. Краще, якщо ви зробите її сітчастою, з розміром комірки не більше 2,5 см. Взимку підлогу радимо закривати дошками або теплою підстилкою. Потім до клітки прибудовуються зовнішні ясла — їхня ширина і висота по 40×40 см. Зверху вони закриті похилим дахом, а з внутрішнього боку закриті решіткою з товстого дроту з проміжками між прутами у кілька сантиметрів.
Групові клітки для молодняка виготовляють з того ж матеріалу. Довжина кліток — 2,5 м, ширина — 1,5 м, передня стінка має висоту 1 м, задня — 80 см. Дверцята — 80×60 см. Підлога така ж, як і в індивідуальних клітках. Передня стінка і дверцята затягнуті сіткою, бокові та задня стінки — дерев’яні.
Групові та індивідуальні клітки встановлюються блоками по кілька штук. Перегородки між ними можна робити сітчастими.
У середній смузі та північніше фахівці радять використовувати переносні клітки, щоб у сильні морози їх можна було легко й швидко перенести в тепле приміщення.
Є. ГОНЧАРОВ