Ідея створити механічного чотириколісного помічника прийшла після кількох років обробки дачної ділянки саморобним мотоблоком, який виявився дуже важким та складним в управлінні та під час сезону сільгоспробіт порядком вимотував. І до всього хотілося мати універсальну машину, яка б допомагала і влітку, і взимку, а також не займала багато місця і легко вміщалася в причіп легкового автомобіля для транспортування дорогами загального користування.
Почав я з перегляду журналів «Моделіста-конструктора» і пошуку креслень. У результаті склалася основна схема міні-трактора. Його габарити визначив розмір наявного у мене причепа, а колія має бути близько 700 мм, щоб можна було обробляти грядки, не пошкоджуючи рослин.
Почалося все з пошуку та купівлі мотора УД-25, який я знайшов за оголошенням у газеті, хоча й розглядалися варіанти із застосуванням імпортних моторів до мотоблоків, яких зараз чимало у магазинах. Мотор сподобався тим, що має достатню потужність, власну систему охолодження і невеликі габарити. Єдине чого не вистачало, — це електростартера, але цю проблему допоміг вирішити друг, він віддав мені стартер від ЛУАЗА, який ідеально підійшов після доробки кожуха охолодження двигуна.
1 – силовий агрегат УД-25; 2 – капот; 3 – коробка зміни передач (від мотоцикла “Урал”); 4 – важіль перемикання передач (для КПП від мотоцикла “Урал”); 5 – бензобак (від бензопили “Урал”); 6 – фара-шукач; 7 – важіль підйому-опускання відвалу (ручник від автомобіля «ВАЗ»); 8 – рульове колесо (від автомобіля “ВАЗ”); 9 – важіль перемикання передач (від автомобіля “ВАЗ”); 10 – сидіння (від автомобіля “Камаз”); 11 – вухо (сталь s12, 2 шт.); 12 – заднє колесо (від автомобіля “Москвич”); 13 – коробка зміни передач (від автомобіля “ВАЗ”); 14 – генератор (від автомобіля “Москвич”); 15 – головна ланцюгова передача (дворядний ланцюг зі зірочками від приводу ГРМ автомобіля «ВАЗ»); 16 – передні керовані колеса зі маточиною (від автомобіля «ВАЗ»); 17 – вуха (сталь s12, 2 шт); 18 – фари; 19 – підлога (алюмінієвий рифлений лист)
Після того, як мотор був відревізований і готовий до використання, почалася робота над створенням рами, а це було дуже непросто, оскільки габарити трактора невеликі, а піднімати високо над рамою агрегати не хотілося, щоб трактор не був схильний до перекидання. Рама вийшла прямокутної форми, зварена вона із водопровідних труб діаметрів 57 мм і посилена поперечками із труби діаметром 53 мм. До рами приварені кронштейни кріплення мостів, агрегатів та сидіння, встановлена П-подібна стійка для педалей, панелі та кермового колеса.
1 – передній бампер (швеллер № 6,5, L = 350); 2 – вуха (сталь s12, 2 шт.); 3 – лонжерон (труба Ø57); 4 – поперечка (труба 40×20); 5 – кронштейн кріплення генератора (куточок 50×50, L=75); 6 – підсилювач (труба 15×15, L=450); 7 – стійка (труба 25×25, L=720); 8 – поперечки для кріплення сидіння (труба 25×25); 9 – вуха (сталь s12); 10 – вухо кріплення капота (сталь s5, 2 шт.); 11 – кронштейн кріплення переднього моста (сталь s5, 2 шт.); 12 – поперечка (труба Ø53, 2 шт.); 13 – кронштейн кріплення рами ВОМ (сталь s5, 2 шт.); 14 – кронштейн кріплення заднього моста (сталь s7, 2 шт.); 15 – кронштейн кріплення мотора (труба 50 25, L = 245, 2 шт.); 16 – задній бампер (швеллер № 8, L = 350)
Передній міст зварений із труб та приварених до торців пластин, до яких прикручені через регулювальні втулки кронштейни кріплення кульових опор. Ступиці в зборі з гальмівними механізмами та колесами взяті від автомобіля ВАЗ 2106. Від нього ж і вузли кермового управління: редуктор, тяги та кермо. Вал рульового редуктора з’єднаний з рульовим валом ланцюгом від велосипеда, оскільки останній заважав іншим агрегатам.
У міні-тракторі є дві коробки передач. Першу у зборі зі зчепленням взято від мотоцикла «Урал». Вона з’єднана з мотором за допомогою перехідника, далі через гумову муфту від того ж мотоцикла коробка з’єднується зі зірочкою і валом відбору потужності власної конструкції і через дворядний ланцюг від приводу ГРМ «Жигулі» з’єднується з коробкою від автомобіля ВАЗ 2107. Коробка, в свою чергу, із заднім мостом від “Москвича-408”, який був укорочений до розміру колії 740 мм. Ланцюг між коробками натягується маленька зірочка від приводу ГРМ, насадженої на кінець гвинта.
1 – силовий агрегат УД-25; 2 – коробка зміни передач зі зчепленням від мотоцикла “Урал”; 3 – підшипник № 202; 4 – головна ланцюгова передача; 5 – додаткова коробка передач від автомобіля “ВАЗ”; 6 – головна передача від автомобіля “Москвич”; 7 – задні колеса від автомобіля “Москвич”; 8 – підшипник № 206, 2 шт.); 9 – передні колеса від автомобіля «ВАЗ»
Окремо хотілося б зупинитися на валі відбору потужності, він одночасно може приводити в рух вал для підключення навісних агрегатів, генератора (від автомобіля Москвич-412) та насоса НШ-10.
Передні колеса від автомобіля “ВАЗ”, а задні – від автомобіля “Москвич”, взуті в “зубасті” шини – для кращого зчеплення з ґрунтом.
Передні гальма — гідравлічні, як гальмівний циліндр пристосував циліндр зчеплення від «ВАЗ». Задні гальма приводяться в дію вручну важелем через трос.
Сидіння водія — від автомобіля «КАМАЗ», воно складне, що дуже зручно під час перевезення мінітрактора.
Після проведення ходових випробувань, що підтвердили працездатність конструкції, було виготовлено капот, що відкривається газовим упором від задніх дверей автомобіля «Нива». Капот обшив панелями від старого холодильника “Бірюса”, який віддали друзі. Для роботи у темний час доби встановив фари.
Живу я у місті Мценську Орловської області. На честь рідного краю назвав свого механічного помічника «Орлятком».
Міні-трактор вийшов таким, як я й хотів, невеликим та маневреним. Він має 16 швидкостей, середня швидкість – близько 40 км/год. Для нього виготовив відвал та механізовану лопату зі старої 200-літрової бочки з товщиною стінки 3 мм, відвал може повертатися вліво та вправо на 45° та фіксується болтом М8. Придбав два плуги, а рамку для них виготовив самостійно. На тракторі є і причіпна куля, до якої можна приєднати той самий автомобільний причіп, в кузов якого поміщається цей помічник.
В даний час ведуться роботи зі створення культиватора та борони.
Допомагали у створенні міні-трактора рідні, друзі та колеги по роботі, яким хотілося б сказати слова подяки. А також окреме спасибі — відомому журналу «Моделіст-конструктор», який читаю зі шкільної лави: він допоміг мені не лише при створенні міні-трактора, що описується, а й при вирішенні багатьох технічних проблем.
P.S. Звичайно, двигун УД-25 знайти нелегко, але якщо взяти імпортну силову установку від мотоблока (достатньої потужності), то цілком можна використовувати всю конструкцію міні-трактора, необхідно тільки виготовити додатковий фланець і просвердлити по місці в рамі кріплення отвору мотора.
А. РЄПІН