У «М-К» № 4 за 1982 рік була опублікована стаття, у якій йшлося про клуб юних техніків при домоуправлінні № 8 міста Вітебська, про цікаві й корисні машини, що створюють його члени. Серед найоригінальніших пристроїв згадувалася й механічна підмітальна машина МПМ-1.
Вона була задумана як засіб, що полегшує нелегку працю прибиральниць і двірників. Під керівництвом В. М. Небожака, який очолює клуб, МПМ-1 будували десять школярів віком від 13 до 16 років. Це три Саші — Людвиков, Одноруков і Слемнєв, Костя Абрамов, Гриша Олексєєв, Едік Зубрицький, Сережа Разумов, Діма Рощин, Андрій Сочівко та Вітя Харитоненков. Усі вони стали володарями медалей «Юний учасник ВДНГ СРСР», оскільки їхня механічна мітла справила належне враження не лише на республіканській виставці, а й на головній виставці країни.
ПРОСТО, ЯК ДВІЧІ ДВА
«Та це ж пилосос!» — саме так вигукнув хтось із присутніх на першому випробуванні щойно склепаної й ще не пофарбованої МПМ-1. Випробування проводили прямо в майстерні клубу на замусореній за час занять підлозі.
Прокатили машину туди-сюди й ахнули: за нею не лишилося й соринки, навіть із щілин між дошками виметено дочиста! Підрахували: за годину за допомогою МПМ-1 можна прибрати приміщення або відкриту площу розміром 50×50 м — дві з половиною тисячі квадратних метрів. Вручну мітлою чи віником таке навряд чи можливо!
Мушу визнати, що коли машину розкрили й показали її пристрій, спочатку виникло легке розчарування. МПМ-1 уявлялася складним агрегатом, начиненим хитрою механікою. Але всередині виявилися лише барабан із щітками та бункер із пилом. Справді, усе просто, як двічі два. До того ж багато деталей машини виглядали знайомими, уже не раз зустрічалися.
1 — відкидна рукоятка приводу, 2 — колесо, 3 — гвинт підйому щіткового барабана, 4 — опори відкидної рукоятки, 5 — гумова опора ручки капота, 6 — ручка капота, 7 — ручки контейнера, 8 — капот, 9 — гвинт підйому бордюрної щітки, 10 — захисний кожух, 11 — водило, 12 — переднє колесо, 13 — бокові гумові манжети, 14, 15 — скоби для перенесення машини, 16 — сітка фільтра, 17 — бордюрна щітка, 18 — ролик, 19 — вісь консолі бордюрної щітки, 20 — клиновидний ремінь приводу, 21 — шків, 22 — накидний замок, 23 — гумовий клапан-підбирач.
Так воно й було насправді. В. М. Небожак торкався тієї чи іншої деталі й називав: зірочки, ланцюг, колеса — від дитячого велосипеда, лише спиці зняті й замінені дисками від електропрогравача; шків — від пральної машини; шестерні — від великої ручної дрилі; відкидна рукоятка приводу й елементи каркаса (труби й кутники) — від розкладушки та дитячих санок; а ось тут у конструкції корпуса використано елементи вуличних світильників, мотоциклетних крил, хлібниці, листового алюмінію; бункер вирізано й склепано з цинкового корита; переднє колесо — від вантажної візка; усі ручки — віконні; скоби й накидні замки — від ящиків з приладами; сітка пилового бункера — від акустичної колонки; і нарешті, щітки — для підмітання підлоги.
ОТЖЕ, КОНСТРУКЦІЯ
Шасі МПМ-1 триколісне. Усі колеса незалежні одне від одного, хоча задні й сидять на одній осі. Праве — провідне. Під час руху шків за допомогою клиновидного ременя через систему роликів, схованих у консолі, передає обертальний момент бордюрній щітці, і та відкидає сміття від плінтусів або бордюра по ходу руху машини. Швидкість обертання цієї щітки залежить від темпу пересування самої машини, а сила тертя об підлогу — від висоти щітки над нею, що регулюється гвинтом на консолі. За потреби бордюрну щітку можна виключити з роботи, відведши консоль у вертикальне положення.
Усередині машини є щіткова каретка. Вона складається з двох щік — алюмінієвих пластин, з’єднаних по бортах чотирма горизонтальними трубами. Дві верхні виконують роль каркаса, нижні — осей: на одній повертається каретка (тут же розташовані колеса й велика зірочка), на іншій обертається щітковий барабан. Ці осі — у підшипниках.
1 — верхня обшивка, 2 — щека щіткової каретки, 3 — механізм підйому щіткового барабана, 4 — бокова обшивка, 5 — знімний контейнер, 6 — штир-фіксатор (2 шт.), 7 — кронштейн водила переднього колеса, 8 — передня стінка бункера, 9 — бункер, 10 — задня стінка, 11 — гумовий клапан-підбирач, 12 — шестерня щіткового барабана, 13 — щітковий барабан, 14 — проміжний блок «шестерня-зірочка», 15 — ланцюг, 16 — ведуча зірочка, 17 — задня гумова манжета, 18 — трубка каркаса.
Від провідного колеса зірочка ланцюгом передає рух на проміжний блок, а від нього — щітковому барабану. За один оберт колеса останній прокручується чотири рази.
Барабан складається з кутового каркаса з закріпленими на ньому 12 щітками. Силу тертя їхнього ворсу об підлогу регулює механізм, гвинт керування яким виведено на корпус машини.
У передній частині МПМ-1 розташований знімний контейнер. Він встановлюється на три швелерні кронштейни й фіксується двома штирами, вставленими в один із них. Зверху контейнер закривається капотом, який утримується на місці накидними замками. У нижній частині контейнер має пиловий бункер місткістю півтора відра, нішу для переднього вільно орієнтованого колеса та гумовий клапан-підбирач. Останній установлено похило й, пропускаючи сміття під собою під час руху машини, слугує совком для щіткового барабана, що закидає сміття в бункер. При цьому повітря, що ганяють щітки, виходить через сітку капота. Під неї підкладено байковий фільтр, тому навіть найдрібніший пил не проникає назовні. Знизу робочий об’єм машини герметизують гумові манжети — бокові й задня.
Важить МПМ-1 усього 25 кг, що дає змогу двом підліткам без зусиль переносити її.
«М-К» 6’84, А. ТИМЧЕНКО