Ці авіамоделі розроблені спеціально для повторення початківцями. Для їх виготовлення знадобляться лише найдоступніші недорогі матеріали та інструменти, що є в кожному домі чи шкільному гуртку. І головне — процес їх побудови не розтягнеться на довгі пів року, як це іноді трапляється з «великими літаками». Для дітей важливо якомога швидше побачити результат своєї праці: зробив — і одразу запустив!
Планер-літак
Основні деталі моделі виготовлені з пінопласту типу ПС-4-40, нарізаного на терморізаку на пластини різної товщини. З цих заготовок вирізають крило, пілон, стабілізатор з кілем і лопаті повітряного гвинта. Кромки всіх елементів заокруглюють наждачним папером. Профіль крила — плоска пластина. Більш досвідченим можна запропонувати відформувати заготовки до отримання профілю «вигнута пластина» — пінопласт добре утримує форму після невеликих деформацій, і крило в цілому вийде жорсткішим.
Фюзеляж — соснова рейка перерізом 4×4 мм. До хвоста переріз плавно зменшується до 1,5×1,5 мм. Збирання вузлів ведуть на клеї ПВА. Під час монтажу площин потрібно уважно стежити за правильністю їх взаємного положення та за установчими кутами атаки. Місце стикування пілона з крилом підсилюють кутниками з ватману, а борти пілона або прикрашають наклейками із зображенням кабіни пілота, або контур кабіни просікають наскрізь, і всередині пластини ставлять плоску імітацію льотчика.

Площа крила … 2,9 дм2
Площа стабілізатора … 0,5 дм2
Загальна несуча площа … 5,4 дм2
Маса … 15 г
Питоме навантаження … 4,4 г/дм2
На передньому кінці фюзеляжної рейки за допомогою дерев’яного вкладиша 4x6x9 мм монтується П-подібний підшипник (з товстої жерсті) вала повітряного гвинта. Останній згинається з жорсткого дроту Ø1 мм. Для легкості обертання на нього насаджують комплект шайб або скляну намистину, а до переднього загнутого кінця примотують із клеєм рейку-маточину пропелера. Лопаті приклеюють до маточини під кутом 35–40°. Задній гачок резиномотора виконано зі звичайної шпильки.

Резиномотор складається з чотирьох ниток гуми перерізом 2×1 мм. Оскільки модель оснащена гвинтом великого діаметра з широкими лопатями і має чималий лобовий опір, без заведеного мотора її запускати не можна. (За бажанням ще під час збирання цю модель можна закласти як планер: у такому варіанті замість підшипника гвинта ставлять балансувальний вантаж.)
Вага моделі не повинна перевищувати 15 г. Правильно виконана й відрегульована, вона здатна пролетіти близько 50 м із набором висоти до 7–8 метрів. Центрування, зазначене на рисунку, досягається довантаженням шматочками свинцю, а регулювання проводять відгинанням кромки стабілізатора та зміною кута установки вала повітряного гвинта.
Літак-експеримент
Конструктивно ця модель аналогічна попередній, тому познайомимо лише з деякими її особливостями.
Після висихання клею, що утримує лопаті повітряного гвинта на маточині під кутом 35–40°, кінці лопатей закручують у зворотний бік на 7–10°, що покращить ефективність роботи пропелера. Зони стику кожної лопаті з маточиною корисно обклеїти тонким папером.

Площа крила … ~3,5 дм2
Маса … 12 г
Питоме навантаження … 3,4 г/дм2
Регулювання починають із пробних запусків із закруткою резиномотора, складеного з чотирьох ниток гуми 2×1 мм, на 50 обертів. Стійкість польоту забезпечується підгинанням піднятих кромок кінцевих ділянок крила. Акуратно виконана і добре налаштована модель пролітає відстань до 25 м.
Планер класу А1
Це спортивна модель шкільного класу А1. Її виготовлення не складе труднощів для тих, хто вже освоїв побудову найпростіших літальних апаратів.
Фюзеляж виконано з рейки перерізом 10×13 мм, стоншеної до хвоста до 6×8 мм. Носова частина вистругується з липи або осики і приклеюється до рейки. Під знімним, що кріпиться на гумових стрічках крилом до передньої частини фюзеляжу приклеюється опорний ложемент. Хвостове оперення суцільнопінопластове, лише стабілізатор у центрі передньої частини підсилений бамбуком.

Заготовку крила вирізають із напівщільного пінопласту. Профіль ромбоподібної заготовки і пристрій, за допомогою якого проводять її доведення, показано на рисунках. За бажанням можна обробити і низ крила, щоб отримати опукло-увігнутий профіль (при цьому під задню кромку корисно підкласти рейку товщиною 8 мм).



Кромки крила підсилені сосновими рейками, які по осі симетрії моделі трохи пропилюють для надійного утримання площин силою притиску гуми. Якщо можливі запуски моделі в вітряну погоду, то у верхню поверхню пінопластового центроплану має сенс врізати й заклеїти рейку-лонжерон перерізом близько 3×5 мм. Це різко підвищить жорсткість крила на згин, бо утворюється своєрідна тристержнева ферма з трьох рейок (обидві кромки і лонжерон), скріплена пінопластом.
«Моделіст-конструктор» № 10’2025, Анатолій ЧИРКОВ, Микола ЧЕСНОКОВ
