Добре, якщо у дитини є свій стіл для ігор та занять. Але було б ще краще, якщо б стіл завжди відповідав віку, а точніше — зросту дитини.
Конструкція столу, запропонована угорським журналом «Езермештер», саме й дозволяє регулювати його висоту.
Досягається це тим, що ніжки виконані окремо і кріпляться до столу мебельними болтами з барашковими гайками. Таким чином, можна змінювати рівень їх встановлення, обираючи пари відповідних отворів.
На рисунку показані варіанти конструкції, що відрізняються рішенням корпусу столу: з полицями-нішами в підстоллі та з ящиком (за бажанням — з двома ящиками).
Детально дана конструкція першого варіанта, як найпростішого для виготовлення. Причому його рішення передбачає двостороннє використання столу, коли він встановлюється до стіни одним із торців.
Корпус столу виготовляється з мебельних щитів або ДСП. Він складається з двох бічних панелей, горизонтальних та вертикальних панелей підстолля та стільниці. З’єднання всіх деталей між собою — вставними круглими шипами з клеєм (столярним, казеїновим, ПВА). У бічних панелях сверляться скрізні отвори під мебельні болти — для кріплення до ніжок.
Ніжки збираються з дерев’яних брусків перерізом 60×30 мм, з такими ж вставними круглими шипами з клеєм. Після збирання у вертикальних брусках сверляться отвори під кріпильні болти. При цьому зручно використовувати бічні панелі з отворами як кондуктор.
А — з полицями; Б — з ящиком та відкритою секцією;
1 — ніжка; 2 — мебельний болт з гайкою-барашком; 3 — стільниця; 4 — бічні панелі; 5 — поздовжня перегородка; 6,7 — полиці; 8 — поперечна перегородка; 9 — підп’ятник
Якщо полиці підстолля виконуються на одному рівні, то утворююча їх горизонтальна панель може бути цільною, а вертикальні панелі-розділювачі встановлюються на неї. Однак можливе й інше рішення, коли полиці розташовуються на різному рівні. Тоді горизонтальні панелі виконуються окремо і кріпляться до поздовжньої вертикальної панелі (також шипами), яка стає основною несучою. До неї кріпиться й поперечна (розділювальна) вертикальна панель, що ділить цю полицю на дві самостійні секції, в які за потреби можуть бути вбудовані один або два ящики.
Різнорівневі полиці, звичайно, дещо складніші у виготовленні, але зручніші у користуванні: у меншій з них розташовуються різні «дрібниці» (наприклад, зошити, альбоми, коробки з фарбами, олівцями, фломастерами), а у більшій — книги.
Якщо корпус збирається з мебельних щитів, практично не потребуючих доробки, то можна обмежитися лише фарбуванням або обклеюванням кромок щитів шпоном або спеціальною пластиковою смужкою.
У разі застосування для корпусу столу ДСП всі панелі повинні бути обов’язково пофарбовані олійними або емалевими фарбами (за екологічними вимогами). При цьому ефектно використовувати фарбування різного кольору: наприклад, для стільниці та підстолля один тон, а бічних панелей та ніжок — інший.
Перед фарбуванням всі панелі з ДСП ретельно зачищаються наждачним папером. Фарба наноситься пензлем або валиком у кілька шарів, з ретельною просушкою кожного шару. За потреби — з проміжною шліфуванням поверхні.
Гострі грані та кути попередньо краще притупити бруском або напилком, щоб уникнути травм. З тією ж метою необхідно спиляти виступаючі кінці болтів.
Для більшої стійкості столу низ ніжок доцільно підбити підп’ятниками з дерев’яних бобишок з наклеєними на них захисними смужками фетру або повсті, щоб не подряпати підлогу.
Захищаючи стільницю від механічних впливів (і одночасно привчаючи дитину до акуратності та ощадливості, не обмежуючи види її занять за столом), доцільно вирізати з листа тонкої фанери, оргаліту, гуми або пластику спеціальну підстилку. Її розміри можуть відповідати половині або чверті площі стільниці.