ТАЄМНИЦІ СЕКРЕТЕРА

Якою б не була ваша міська квартира — престижною або звичайною, великою або маленькою, комфортабельною або незручною, виділити в ній місце для домашньої майстерні надзвичайно складно. Однак при великому бажанні та достатніх столярних навичках майстер-саморобник може облаштувати для себе цілком зручне робоче місце, яке легко трансформується в плоский шафа площею на підлозі всього лише 0,36 м².

Такий шафа краще виготовити від стелі до підлоги та зафіксувати між ними за допомогою чотирьох гвинтових домкратів; при цьому немає необхідності свердлити бетонні стіни, заганяти в них дюбелі та закріплювати конструкцію на стіні шурупами. До того ж високий шафа при тій же займаній ним площі має максимально корисний об’єм.

За конструкцією майстерня-трансформер нагадує звичайний секретер з відкидною стільницею. Для того щоб зробити його, знадобляться деревно-стружкові плити товщиною 16—20 мм (всі розміри на кресленнях — применительно до ДСП товщиною 20 мм), трохи фанери та оргаліту.

Виготовлення секретера-майстерні починається з бічних панелей (ширина їх близько 300 мм, а довжина повинна бути на 15 мм менше відстані від підлоги до стелі), полиць та поперечин з ДСП.

При обробці заготовок найголовніше — строго витримати їх розміри та перпендикулярність сторін. Навіть невеликі відхилення від креслення можуть викликати неусувні перекоси при збиранні секретера.

Для з’єднання деталей найкраще використовувати дуже міцний та технологічний стиковочний вузол, що складається лише з болта М6 зі сферичною головкою та гайки. При цьому в полиці або поперечині свердлиться отвір під гайку, діаметр якого дещо менший за її розмір «під ключ», що дозволяє з деяким натягом запресувати в нього гайку. У бічних панелях, поперечинах та полицях свердяться відповідні отвори діаметром 6 мм під стиковочні болти. Щоб з’єднання деталей секретера було акуратним, необхідно строго дотримуватися певної послідовності операцій.

Для початку розмічається одна бічна панель — на ній під стиковочні болти зображуються осі всіх отворів. Бажано, щоб відстань між отворами була однаковою: у цьому випадку можна буде скористатися нескладним кондуктором, який дозволить легко суміщати осі відповідних отворів на бічних панелях, полицях та поперечинах.

Далі обидві бічні панелі стискаються струбцинами та в них через кондуктор послідовно свердяться всі отвори під стиковочні болти.

Сам же кондуктор збирається з двох рейок у вигляді своєрідної рейсшини. По осі отворів наноситься риска, яка при встановленні кондуктора на панель суміщається з рискою на панелі. Кондуктор фіксується на деталях парою невеликих цвяхів.

Отвори під гайку М6 у поперечинах та полицях також бажано свердлити по кондуктору. Останній згинається зі сталевої смуги перерізом 20×2 мм, після чого в отриманому кутнику виконуються два отвори: у меншій полиці — діаметром 6 мм (у ньому закріплюється напрямний гвинт), а в більшій — діаметром, на 0,5 мм меншим розміру «під ключ» у використовуваних гаек з різьбою М6. Як правило, у таких гаек розмір «під ключ» становить 10 мм, відповідно діаметр отвору під гайку дорівнює 9,5 мм.

Збирання секретера — це, по суті, з’єднання болтами М6 бічних панелей з полицями та поперечинами. Попередньо в останні запресовуються гайки та центруються відносно отворів діаметром 6 мм у торцях полиць та поперечин за допомогою стержня з загостреним кінцем. Після завершення збирання «геометрія» конструкції ретельно перевіряється за допомогою рулетки, для цього секретер укладається лицьовою стороною на підлогу та у нього вимірюються діагоналі. Якщо їх величини рівні, то до задньої частини шафи (до бічних панелей, полиць та поперечин) невеликими шурупами та клеєм (казеїновим, ПВА або «рідкими цвяхами») кріпиться лист оргаліту товщиною 5 мм.

Ширина секретера-майстерні досить велика — 1,2 м, тому полиці з ДСП з часом можуть провиснути. Щоб цього не сталося, має сенс посилити їх дерев’яними рейками перерізом 35×25 мм. Рейки ці, до того ж, не дадуть інструментам та матеріалам звалюватися з полиць.

Наступний етап — навіска дверець та стільниці. Перші встановлюються за допомогою стандартних меблевих петель, що забезпечують фіксацію дверець як у відкритому, так і в закритому положенні. Ну а стільниця з’єднується з поперечиною посиленими петлями, оскільки цим шарнірним вузлам доведеться випробовувати збільшені навантаження. Найкраще використовувати три-чотири форточні петлі з розмірами карти 60×40 мм. Кріпити їх до стільниці та поперечини можна, звичайно, звичайними шурупами, однак краще все ж придбати пластикові дюбелі діаметром 5 мм, запресувати їх у висвердлені в деталях отвори та вже потім заганяти в дюбелі шурупи. Справа в тому, що шурупи погано тримаються в ДСП та при найменших осьових навантаженнях вилітають зі своїх гнізд.

Як видно з малюнків, дверці нижнього відділення секретера-майстерні є опорами стільниці, коли та займає горизонтальне положення. Щоб навантаження від неї та розташованого на ній важкого інструменту сприймалося не крихкими меблевими петлями, а передавалося на підлогу, двері оснащуються поворотними ніжками з дерев’яних брусків, які фіксуються як у робочому, так і в прибраному положенні болтом зі сферичною головкою та барашковою гайкою. А щоб відкриті дверці випадково не захлопнулися, на них закріплюються металеві штирі-фіксатори діаметром 6 мм, а в стільниці свердяться отвори, які посилюються металевими або пластмасовими втулками з внутрішнім діаметром 6,5 мм.

Залишається оснастити секретер чотирма гвинтовими домкратами — і робота з його збирання буде завершена. Як видно з малюнка, домкрат влаштований практично так само, як і стиковочний вузол, що з’єднує полиці-поперечини з бічними панелями. Відмінність лише в діаметрі болта та гайки — для домкратів знадобиться кріплення з різьбою М8 або М10. При встановленні секретера під головки болтів підкладається листова гума товщиною 2—3 мм.

Якщо деревно-стружкові плити не були облицьовані пластиком, то найпростіше відділити їх самоклеючою плівкою, підібравши її текстуру під навколишні меблі. Торці панелей попередньо шпаклюються, шліфуються та фарбуються емаллю відповідного кольору.

На стільниці закріплюється лист з 6-мм фанери: практика показує, що поверхня верстака в майстерні псується досить швидко, ну а фанерну накладку за потреби завжди можна замінити.

У середньому відділенні секретера встановлюються настільна лампа або світильник денного світла та багатомісна електророзетка.

І. ЄВСТРАТОВ