У наш час можна купити будь-який інструмент, будь-який механізм. Однак усе це коштує чималих грошей.
Для господарських потреб технікуму, в якому я викладаю, знадобився компресор. Але лінійка цін на компресори китайського виробництва (далеко не найкращої якості) починалася з восьми тисяч рублів і зростала залежно від покращених технічних характеристик агрегату.
Тоді ми з хлопцями з гуртка «Технічна творчість» поставили собі за мету сконструювати цей агрегат з мінімальними витратами, використовуючи підручні матеріали.
За основу був узятий двоциліндровий повітряний насос-нагнітач зі списаного автомобіля ЗІЛ-130. Інші комплектуючі використали від найрізноманітнішої, теж списаної техніки. Ресивер об’ємом 60 літрів – від вантажівки ІФА (був такий, виробництва ще НДР). Електродвигун потужністю 3 кВт з числом обертів 1500 на хвилину – від насосної станції.
1 – повітряний насос-нагнітач (від автомобіля ЗіЛ-130); 2 – електродвигун (від металообробного верстата, N=3 кВт, n=1500 об/хв.); 3 – масляний насос (від металообробного верстата); 4 – ресивер (від вантажівки ІФА, V=60 л); 5 – масляний фільтр (від трактора Т-150); 6 – повітряний фільтр-відстійник; 7 – вентиль; 8 – радіатор охолодження масла (від автомобіля ЗіЛ-130); 9 – картер компресора; 10 – повітропровід; 11 – повітряний манометр; 12 – трійник; 13 – манометр тиску масла; 14 – масляна магістраль; 15 – «зворотка»; 16 – магістраль масла в компресор; 17 – колесо (2 шт.); 18 – підвідний і відвідний шланги до радіатора охолодження; 19 – автомат АП; 20 – регулятор тиску; 21 – ведучий шків (електродвигуна); 22 – ведений шків (насоса); 23 – ведений шків (компресора); 24 – повітрофільтр; 25 – розподільник масла; 26 – штуцер магістралі масла; 27 – регулювальний гвинт М8х1; 28 – прокладка (гума); 29 – стопорний гвинт М8х1; 30 – сапун
Для очищення масла був використаний масляний фільтр, який встановили на двигун трактора Т-150.
Привід масляного насоса і колінчастого вала повітряного насоса (нагнітача) здійснюється за допомогою клиноремінної передачі. Зубчастий ремінь і ручії шківів мають профіль А. Як відомо, компресор ЗІЛ-130 змащується і охолоджується з відповідних систем двигуна автомобіля, і тому нам потрібно було вирішити дві проблеми: автономно «змастити» і «охолодити» повітряний насос-нагнітач. Для змащення встановили шестеренчатий насос від станції подачі емульсії токарного верстата. Але оскільки у цього насоса досить велика продуктивність – близько 5 л/хв., довелося сконструювати міні-розподільник, який більшу частину масла відправляє на «зворотку». Тиск частини масла, що надходить у компресор, контролюється манометром. Охолодження повітряного насоса-нагнітача рідинне (спочатку заливали тосол, а потім – воду) за допомогою радіатора, в якості якого була використана «пічка» автомобіля ГАЗ-53. Тривала експлуатація компресора показала ефективність системи охолодження і змащення.
Саморобні деталі для компресора: піддон (зі сталевого 2-мм листа товщиною два міліметри), шків приводу компресора і розподільник масла. Рама компресора зварена з кутика розмірами 50×50 мм. До неї кріпиться хомутами ресивер – посудина, що працює під тиском, і зварювання тут не бажане. Для регулювання тиску в ресивері встановлений запобіжний клапан («сапун») від пневматичної системи автомобіля ЗІЛ-130. Очищає стиснене повітря від сторонніх зависей фільтр-відстійник від верстата НБ-18 (гільйотинні ножі).
Максимальний тиск, що створюється агрегатом, – 1,2 мПа (12 атм.), а якщо підтримувати в системі тиск 0,5 мПа, то він може працювати кілька годин без зупинки.
Компресор був виготовлений всього-то за три дні, а витрати на нього за нинішніх часів виявилися зовсім невеликі – близько 30$.
В. ШКАРІН