Всюдихід виконаний за схемою, яка добре зарекомендувала себе на тракторі «Кіровець». У нього така ж рама, що «ламається», і привід на обидва мости. Що дає? По-перше, прохідність. Рама, постійно згинаючись, ніби відстежує рельєф місцевості. Всі чотири провідні колеса постійно знаходяться в контакті з поверхнею. Це виключає перевантаження окремих коліс та прослизання їх на нерівностях ґрунту. По-друге, маневреність. Шарнірна рама чуйно реагує навіть на незначні відхилення керма і дозволяє розгортатися мало не на місці. По-третє, конструктивну простоту. У цій схемі можна використовувати абсолютно однакові передній та задній мости. Простим виходить і кріплення двигуна.
Рама складається з двох основних частин, з’єднаних посередині шарніром із вертикальною віссю обертання. Передня її частина – жорсткий зварний вузол, на якому встановлено міст, двигун, паливний бак, педалі керування та сидіння водія. Ліва несуча дуга рами одночасно служить і глушником.
Шарнір з вертикальною віссю обертання є дві вилки, з’єднані потужними пальцями. Пальці болтами прикріплені до вушок задньої вилки, а передня повертається навколо них у завзятих та голчастих підшипниках.
1 – паливний бак, 2 – двигун, 3 – кронштейн кріплення рульової колонки, 4 – вихлопний патрубок, 5 – центральний кронштейн кріплення двигуна, 6 – кожухи диференціалів, 7 – рульова колонка, 8 – рульова тяга, 9 зламу» рами, 11 – обмежувач-болт кріплення кузова. 12 – кермовий черв’ячний привід, 13 – кожух переднього карданного валу, 14 – сполучна ланка, 15 – кожух заднього карданного валу, 16 – петля кріплення кузова, 17 – важіль перемикання передач, 18 – педаль газу, 9 – педаль зчеплення, 21 – кікстартер, 22 – приймальний патрубок глушника, 23, 29 – фланці півосей, 24 – підніжка, 25 – несуча дуга рами (глушник), 26 – вихлопна труба, 27 – керма 8 кач, 30 – трос гальма, 31 – гальмівний барабан, 32 – задній карданний вал, 33 – кронштейн рульового приводу, 34 – передній карданний вал, 35 – кожух ланцюгової передачі, 36 – задній кронштейн кріплення двигуна, 37 – ручка.
Щоб колеса не терлися один про одного при «зламі» рами навколо вертикальної осі, шарнір має обмежувачі, встановлені відповідно на передній та задній вилках: трохи вигнуту та сплющену для жорсткості трубку та дві шпильки на кінцях швелерних кронштейнів. Задня частина рами — до неї кріпляться міст, гальмо і кузов, що знімається — рухлива, шарнір у неї — з горизонтальною віссю обертання. Але він влаштований трохи інакше: до задньої вилки приклепаний нерухомий кожух із внутрішнім різьбленням, в яке вкручена бронзова втулка. Вона і служить підшипником ковзання для рухомого кожуха задньої частини рами.
У втулці цей кожух утримується шпилькою, вкрученою в підкладку, що посилює. Вона ж — обмежувач кута «зламу» рами щодо поздовжньої осі всюдихода. Величина кута залежить від довжини паза, пропиляного в нерухомому кожусі та втулці.
Двигун ВП-150М встановлений упоперек руху, щоб займав менше місця, а вентилятор повітряного охолодження мав найбільш сприятливі умови для роботи.
Кронштейни кріплення розташовані наступним чином: центральний і найпотужніший – на кожусі диференціала, під циліндром двигуна, нижній – на правій балці моста, під картером, а задній – на кожусі ланцюгової передачі.
До картера двигуна кріпиться металевий паливний бак ємністю 5,5 л; паливо в карбюратор надходить самопливом.
Органи управління винесені на балки переднього моста: ліворуч педаль зчеплення, праворуч – газу. Для зручності водія поруч із педалями встановлені підніжки.
Передачі перемикаються рукою за допомогою важеля з кулькою на кінці привареного до зубчастого сектора.
Двигун запускається кікстартером із ручкою замість відкидної педалі.
Відпрацьовані гази з циліндра по гофрованому патрубку потрапляють у ліву несучу трубу рами як у глушник і виходять із вихлопної труби під сидінням.
1,3 – півосі переднього моста, 2, 10 – диференціали, 4 – вихідний вал двигуна, 5 – ланцюгова передача, 3 – передній карданний вал 7 – сполучна ланка, 8 – задній карданний вал, 9, 11 – півосі заднього моста.
Трансмісія всюдихода симетрична щодо вертикальної осі «зламу» рами. Крутний момент від двигуна ланцюгом передається карданним валам, а від них через конічні передачі та диференціали – півосям мостів.
Карданні вали виточені з прутка. У середині вони — шийки під ущільнювальні манжети, але в кінцях — шлицы. Кардани з хрестовинами (зокрема і для сполучної ланки) взяті від мотоцикла «Урал». Обертаються вони в бронзових втулках, які змащуються іноді через тонкі трубки-маслята, виведені назовні.
1 – задній карданний вал, 2 – зовнішній фланець, 3, 8, 12 – шпильки М6, 4 – гальмівний барабан, 5 – внутрішній фланець, 6 – гайка М14X1, 5, 7 – гальмівний диск, 9 – корпус підшипникового вузла; манжета, 11, 15 – конічні роликопідшипники, 13 – регулювальне прокладання, 14 – проставка, 16 – кожух диференціала,
17 – провідна шестерня конічної передачі.
Зовнішніми шлицами карданні вали входять у зовнішні фланці, що з’єднують їх із хвостовиками провідних шестерень конічних передач. Задній вал обладнаний гальмом від моторолера «В’ятка»: гальмівний диск шпильками прикріплений до корпусу підшипникового вузла, а барабан до фланців. Керуючий трос від диска виведений на рульову колонку.
1 – провідна шестерня конічної передачі, 2 – кожух диференціала, 3, 7 – конічні роликопідшипники, 4 – проставка, 5 – регулювальна прокладка, 6, 12 – шпильки М6, 8 – манжета, 9 – корпус підшипникового вузла, 10 11, 18 – половинки кожуха, 13 – внутрішній фланець, 14 – заклепка Ø 3 мм, 15 – ведена зірочка, 16, 20 – гвинти М4, 17 – накладка, 19 – петлі кронштейна рульового приводу, 21 – 2 гай – Зовнішній фланець, 23 – передній карданний вал.
Диференціали мостів на всюдиході — традиційної конструкції: із двома шестернями-сателітами (від автомобіля «Москвич-412»). Напівосьові шестерні саморобні, а конічна передача взята від мотоцикла “Урал”.
Сухар на відміну «москвичівського» має сферичну поверхню, звернену до корпусу диференціала, а циліндричну, для простоти.
1 – заглушка, 2 – гвинт М3 (4 шт.), 3 – корпус манжети, 4 – манжета, 5 – передній карданний вал, 6 – передній кожух, 7 – накладка, 8 – стійка сидіння, 9 – регулятор висоти сидіння, 10 – передня вилка, 11 – трубка-обмежувач кута «злому» рами, 12 – корпус голчастого підшипника, 13 – втулка, 14 – шпилька-обмежувач кута «злому» рами, 15 – кронштейни шпильок-обмежувачів, 16 » рами, 17 – завзятий шарикопідшипник, 18 – голчастий підшипник, 19 – рульова гойдалка, 20 – задня вилка, 21 – маслянки, 22 – обмежувач-болт кріплення кузова, 23 – підсилювальна підкладка, 23 – 3 – бронзові втулки-підшипники, 26 – нерухомий кожух, 28 – гвинт М5 (2 шт.), 29 – болт М6 кріплення пальця-осі (6 шт.), 30 – болт М6 (8 шт.), 31 – сполучна ланка, 32 – болт М6 (4 шт.), 34 – кардан.
Мости до рами кріпляться за допомогою болтів, вкладишів та регулювальних прокладок. Тільки на задньому мосту болти тримають ще петлі кріплення кузова, а на передньому – кронштейни педалей газу та зчеплення.
1 – фланець колеса, 2 – сальник, 3 – кришка, 4 – корпус підшипника, 5 – підшипник півосі, 6 – манжета, 7 – стопорне кільце, 8 – балка моста, 9 – піввісь, 10, 17 – фланці кожуха диференціала, 11 – Кришка, 12 – ведена конічна шестерня, 13 – стяжна шпилька М8, 14 – сухар, 15 – палець сателітів, 16 – сателіти, 18 – шпильки М8, 19 – підшипник диференціала. 20 – корпус підшипника півосі, 21 – прокладка, 22 – половинки корпусу диференціала, 23 – несуча дуга рами, 24 – заглушка, 25 – регулювальна прокладка, 26 – вкладиші, 27 – стяжний болт М8, 28 – пет.
Рульове управління складається зі знімного штурвала, вертикальної колонки, рульового черв’ячного приводу, двох качалок і тяги, що регулюється. Передатне відношення приводу 1: 4, що дозволяє «ламати» раму не тільки в русі, а й на стоянці. Зусилля від нього тягою передається качалке, прикріпленої до вилці задньої частини рами, і змушує. її відхилятися у той чи інший бік.
Колеса також конструктивно прості та повністю ідентичні. Несучий елемент кожного з них – алюмінієва маточина, до торців якої пригвинчені диски з того ж матеріалу.
1 – болти М8 кріплення до фланця півосі, 2 – гак (дріт Ø 3 мм), 3 – брезентовий ремінь, 4 – скоба (дріт Ø 4 мм), 5 – отвір під вентиль, 6 – маточина, 7 – диски, 8 – кришка.
До дисків дротяними гаками та скобами прикріплено вісім брезентових ременів, що утримують шину — дві камери розміром 720X310 мм, вкладені одна в одну та захищені брезентовою стрічкою із защипами-ґрунтозачепами.
Зовнішній торець маточини закритий кришкою, що оберігає її порожнину від забруднення, а внутрішній забезпечений чотирма болтами для кріплення колеса до фланця півосі.
1 – передній кронштейн, 2 – бічні кронштейни, 3 – заклепки Ø 3 мм, 4 – гвинти М4.
Кузов зібраний із сталевої зварної рами та склотекстолітових панелей. Необхідну жорсткість підлозі надають три швелери з кронштейнами для встановлення на рамі всюдихода.
Вага кузова всього 6,5 кгс, проте розміри його такі, що дозволяють дорослій людині сидіти, не відчуваючи особливих незручностей.
Технічний догляд за всюдиходом практично мінімальний. Достатньо стежити за рівнем палива в баку, трансмісійної олії в мостах та за тиском повітря в шинах. Та зрідка змащувати бронзові втулки-підшипники через масляки – от і все.
О. ГРОМОВ, О. ТИМЧЕНКО