Відомо, що на полотно ножівок по металу йде відмінна сталь, тому будь-який, навіть малий уламок, вважайте, вихідна заготовка для найрізноманітнішого різального інструменту. Наведені тут варіанти далеко не вичерпують того розмаїття пристосувань, які можна отримати зі зламаних пилок.
Перш за все необхідно зробити ручку для майбутнього набору різаків. Скористайтеся, наприклад, трубкою діаметром 20 — 25 мм із будь-якого кольорового металу. Вона зручна тим, що один її кінець легко перетворити на державку різаків, а інший — на пенал для їх зберігання, заткнувши відповідною пробкою.
1 — трубка-пенал, 2 — гвинт затяжний, 3 — гайка, 4 — пробка пенала, 5 — пила.
Щоб отримати державку, достатньо напилком сточити один бік до утворення поздовжнього паза, а потім приплюснути цей кінець, заклавши в нього пластину трохи товщу за ножівкове полотно. Залишається просвердлити отвір під затяжний гвинт із круглою гайкою з насічкою. Такий самий отвір свердлиться на кінці кожного уламка пилки, попередньо відпущеного на вогні (нагріти до червоності й дати охолонути на повітрі).
Потім приступайте до формування набору різаків. Із самого довгого уламка виготовте ніж-пилку, для чого просто заточіть беззубцеву кромку. Із коротких уламків вийде ціла гама різаків для найрізноманітніших робіт. Скажімо, для різання шкіри, гуми, картону незамінний так званий ніж-косячок, у якого лезо заточується навскіс і лише з одного боку. Близькі до нього, але зі своєю формою заточування, різаки для роботи з деревом, наприклад, для художнього різьблення. Невелика стамеска вийде, якщо заточити торцеву кромку уламка. На точильному камені нескладно надати полотну гачкоподібної форми — це буде кігтик для різання оргскла, текстоліту, гетинаксу та інших твердих листових матеріалів. А заточений зсередини такий кіготь — зручний різак для розділювання електричних кабелів, зняття з проводів гумової або пластмасової ізоляції. Гострий дзьобик — це рискач або шило.
Ми навели лише короткий перелік інструменту з ножівкового полотна, а варіації його справді безмежні. Ось ви взяли дерев’яну рейку і на одному її кінці вбили цвях, а на другому проробили паз під уже згаданий косячок, який закріпили шурупом — вийшов ніж-циркуль: ним зручно вирізати кругові заготовки або отвори різного діаметра, достатньо лише змінювати місце розташування цвяха.
А закріплений у циклі навіть необроблений уламок пилки полегшить знімання іржі, зачистку прошпакльованої поверхні, пластмаси, дерева, кольорового металу. Ні, не викидайте уламки ножівкового полотна: вони здатні здобути друге трудове життя.
«Моделист-конструктор» № 3’98, М. МАЛИШЕВ