Кожному, хто вирішив займатися бджолами, треба підготувати себе до багатьох речей. Зокрема до того, що доведеться самостійно «знімати» рої. Справа це, знаю з власного досвіду, далеко не проста. Адже бджоли «прищеплюються» (сідають при роїнні) часто там, куди людині (без відповідної підготовки, екіпірування) і дістатися-то нелегко. Ситуацію ускладнює жорсткий ліміт часу, зумовлений нетерплячістю самого рою, готового «відбути в невідомому напрямку»…
Полегшити роботу бджоляра (особливо новачка або, навпаки, професіонала похилого віку) і покликане сконструйоване мною пристосування. Просте і доступне для самостійного виготовлення, воно, як свідчить практика, перевершує за своєю ефективністю дорогі роївні, що випускаються промисловістю.
В основі пропонованого технічного рішення (див. рис.) — легкий, але досить міцний, оброблений прополісом конус («кулек», згорнутий з фібри від старих, відслуживших своє валіз) об’ємом не менше 15 л. І вся робота з таким пристосуванням зводиться лише до елементарних дій за однією з двох характерних типових ситуацій.
1 — конус-«кулек», 2 — шуруп 4×60, 3 — головка, 4 — стержень остова дерев’яний, 5 — вставка спіралеподібна, 6 — розпірка-поперечина дерев’яна (довжина — залежно від ярусу кріплення на хрестовині, 4 шт.), 7 — кільце, 8 — заклепка або болт М3 з гайкою (8 шт.), 9 — кронштейн штанговий.
Допустимо, що місцем «прищеплення» рою є стовбур дерева або товста гілка. До тимчасово обґрунтувавшогося тут живого клубка підводять на штанзі (розташовуючи якнайближче і трохи вище його) конус отвором вниз. І… чекають. Знають, що вірні інстинкту бджоли через 20…30 хвилин неодмінно зберуться в «кульку» з рідним для них запахом, а вигнута у вигляді двовиткової спіралі і закріплена зсередини фіброва вставка не дасть рою самовільно випасти з конуса. Потім пристосування разом з вмістом акуратно виводять з-під крони дерева, розстиковують штангу і, знявши «кулек», «пересипають» бджіл у підготовлену тару. Це — перший варіант.
Що стосується другого, то до нього вдаються в тому випадку, коли рій, облюбувавши якусь довгу гілку, «прищеплюється» на її кінці. Пристосування тоді використовують, перевернувши конус основою вгору. І спеціальним гачком (вішається на гілку поруч з роєм за допомогою тієї ж штанги, але повернутої порожнім кінцем вгору) струшують рій у підставлений знизу «кулек».
1 — трубка, 2 — вставка, 3 — шпилька.
А тепер кілька технологічних порад щодо виготовлення пропонованого пристосування. Матеріалом для «кулька» служить, як уже зазначалося, тонка фібра. Заготівлю вирізають згідно з типовою розгорткою конуса (на рис. не показана). Оптимальні розміри вихідного листа — 1100×650 мм. Отриману заготівлю розмочують у воді і згортають у конус з подальшою фіксацією потрібної форми (наприклад, шпагатом) до повного висохнення, після чого місце стику прошивають або склеюють. Основу зміцнюють кільцем з 1,5…2-мм сталевої смуги шириною 15 мм і довжиною 1005 мм з заздалегідь припаяним штанговим кронштейном 40x40x2 мм (Ст3), в якому виконують отвір під шпильку М6 вершинної ланки штанги.
Внутрішню поверхню конуса-«кулька» покривають 2 — 3 рази 30-відсотковим спиртовим розчином прополісу. Потім зміцнюють оброблені тим же розчином спіралеподібну фіброву вставку і дерев’яний остов.
Останній складається з вертикального стержня діаметром 16 мм з чотирма 8-мм отворами, виконаними на різній висоті під кутом 45° один до одного. В них щільно вставлені розпірки-поперечини, довжина яких дорівнює діаметру кожуха в місці їх встановлення. Верхній кінець вертикального стержня входить у головку (пробку від шампанського) з подальшою стяжкою, що здійснюється за допомогою одного-єдиного шурупа. Це в поєднанні з упертими в кінці поперечинами надає необхідної жорсткості всій конструкції.
Штанга теж збірна, з восьми легко стиковуваних в єдине ціле трубчастих ланок: на нижні по черзі насаджуються верхні. Винятком є вершинна ланка — наконечник зі шпилькою М6 для кріплення конуса-«кулька».
Гачок для струшування рою виконується з алюмінієвого прутка (Д16Т) і має приварене кільце для прив’язування капронової мотузки.
С. КАЛАШНИКОВ, голова Товариства бджолярів