Скільки б ми не говорили про те, що віндсерфер наймініатюрніший вітрильник, все одно до тролейбуса з ним не увійдеш. Для транспортування вітрильної дошки потрібен як мінімум автомобіль. Звичайно, возити у громадському транспорті човен завдовжки близько 3,5 м у принципі можливо, але…
…все-таки краще, щоб вона була розбірною, щоб усі її елементи укладалися у брезентовий чохол. Пакет з габаритами 1,2X0,45X0,77 м, звичайно, виходить досить громіздким, проте з ним можна дістатися водойми, не викликаючи справедливих нарікань попутників. Пакунок такого розміру візьмуть у багаж навіть в аеропорту, не кажучи про залізничний транспорт.
Необхідно попередити: збірно-розбірна парусна дошка важча за стандартну на 4—5 кг за рахунок додаткових вузлів кріплення та проміжних стінок, та й зробити її дещо складніше. Однак якщо у вас буде ще ряд подібних корпусів і кілька додаткових секцій по 1400 мм, то з’явиться можливість перетворити однохвильовий серфер на двощогловий тандем, швидкісні якості якого істотно вищі. Але це ще не всі плюси. Так само нескладно зібрати з двох додаткових секцій, відформованих у тій же матриці, що і корпус, і трьох корпусів навіть трищогловий вітрильний човен.
1 – носова секція, 2 – кормова секція, 3 – зливні пробки, 4 – центральна секція (штрих-пунктирною лінією показано розташування стяжних шпильок), 5 – стінка кормової секції, 6 – шпилька, 7 – металева шайба, 8 – гумова шайба, 9 – спеціальна стягуюча гайка, 10 – ніша під гайку, 11 – центруючі півсфери, 12 – ключ: сталевий стрижень довжиною 200 мм, Ø 6 мм.
Слід зазначити, що обводи розбірного корпусу спрощені порівняно зі стандартними — це довелося піти зручності складання секцій. Ходові якості, зрозуміло, дещо нижчі, але оскільки човен можна розглядати тільки як навчальну або прогулянкову, деяка втрата швидкості навряд чи має визначальне значення.
Корпус, який ми пропонуємо зробити, має підвищену стійкість і вантажопідйомність.
Якщо ви користувалися нашими рекомендаціями і зберегли матрицю для нерозбірного корпусу, робити нову форму виготовлення секційної дошки зовсім необов’язково.
МАЙСТЕР-МОДЕЛЬ І МАТРИЦЯ
Як за теоретичним кресленням зробити майстер-модель (болван), досить докладно було розказано в «М-К» (№ 6 за 1980 р.) Потрібен лише ретельніший контроль плоских ділянок днища і округлень бортів. При цьому найкраще користуватися одним шаблоном для всієї ділянки між третім та сьомим шпангоутами. Місця роз’ємів позначте точно укладеною по них ліскою, підклеєною хлорвінілової ізоляційною стрічкою. Уважно простежте, щоб суворо витримувалися розміри секцій 1200 і 1400 мм, а перерізи перпендикулярні осі корпусу. Так само — ліскою та ізолентою — позначте на бовдурі ЛНШ. Надалі ці мітки надруковані на матриці, що істотно полегшить установку технологічних перегородок для формування проміжних стінок секцій.
1 – розмітка лінії роз’єму, 2 – технологічна перегородка, 3 – половина кульки для настільного тенісу, 4 – цвяхи в місці проходження шпильок, 5 – пінопластові шайби.
Технологічні перегородки можна випиляти з фанери або оргаліту за шаблонами бовдура.
ФОРМУВАННЯ ДНИЩА
У половину половини матриці точно по лініях роз’єму встановіть одну з технологічних перегородок і закріпіть її шматками пластиліну. Потім відполіруйте її і матрицю паркетною мастикою і відформуйте передню, а потім і задню частину корпусу сандвічевої конструкції. Проміжні стіни підсиліть двома-трьома шарами склотканини. Після затвердіння смоли технологічні перегородки видаляються та виклеюється центральна секція. Технологічними перегородками під час її формування послужать стінки виклеєних передньої та задньої секцій. Обріжте готові елементи по розмітці і виклейте «ванну» замку по периметру кожної секції. Після цього визначте положення колодязя шверта по центральній секції і підготуйте місце для його монтажу. При виклеюванні кормової секції не забудьте встановити в матрицю заставну деталь, на якій формується посадкове місце плавця.
ВИКЛЕЙКА
Ця робота складніша за попередню, оскільки саме в палубних секціях доведеться відформувати ніші для розміщення вузлів стикування секцій. Всі три частини корпусу з’єднуються сталевими різьбовими шпильками, що проходять через центральну частину дошки, і круглими гайками, розташованими в нішах кормової і носової частин корпусу. Для виключення взаємного зміщення секцій у площині роз’єму знаходяться відформовані заціло з частинами корпусу напівсферичні виступи (на центральній секції) та відповідні їм западини (на кормовій та носовій секціях). Такі ж центральні півсфери повинні бути і на додатковій секції довжиною 1400 мм, так само як і ніші під корпус гайки, що стягують.
1 – носова секція, 2 – центральна секція, 3 – секція довжиною 1400 мм, 4 – кормова секція.
Насамперед в матрицю встановіть технологічну перегородку і закріпіть її пластиліном. До технологічної перегородки з її внутрішньої сторони приклейте пінопластові шайби, рівні за розмірами гумовій прокладці. Встановіть також на перегородку дві півсфери – можна скористатися кулькою, що розрізає, для настільного тенісу. Потім формуються (точно так, як це було описано в «М-К» № 12 за 1980 рік) палуба сандвічевої конструкції та розділова стінка. Останню необхідно посилити біля стяжних шпильок кількома шарами склотканини. Після цього встановіть два пінопластові блоки (їх форма повинна відповідати конфігурації ніші під гайку) і приформуйте їх п’ятьма-шістьма шарами склотканини. Не забудьте по всьому периметру лінії роз’єму підклеїти до матриці та технологічної перегородки пінопластову «локшину» – стружку розміром приблизно 3X15 мм. На ній у процесі виклеювання палубної секції відформується відповідна частина «замку». Після затвердіння сполучного та вилучення секцій з матриці акуратно проріжте палубу в районі ніші та видаліть пінопласт.
Знову покладіть передню та задню секції в матрицю, встановіть заставні деталі, на яких формується степс щогли та верхня частина швертового колодязя. Борта матриці та лінії роз’єму на носовій та кормовій секціях обклейте пінопластовою «локшиною», після чого можна приступати до виклеювання середньої частини палуби.
З’єднуючи кожну із секцій, ретельно підганяйте торцеві перерізи за шаблоном; як останнє найзручніше користуватися технологічною перегородкою.
Додаткова секція довжиною 1400 мм (для тандему) виклеюється в тій же матриці з використанням таких самих технологічних прийомів, проте спереду та ззаду у неї треба передбачити ніші під круглі гайки. Зливні пробки встановлюються всіх секціях корпусу.
Для надання більшої міцності та герметичності середньої секції можна рекомендувати провести стяжні шпильки через середню секцію по трубах, відформованих зі склотканини на паперовій оправці та вклеєних перед складанням у палубну половину середньої секції.
На цьому роботу вважатимуться закінченою. Експлуатується розбірна парусна дошка з тим же вітрильним озброєнням, що й монолітна. Те саме можна віднести і до тандему, і до тридему.
Ю. ЗОТОВ, Н. ШЕРШАКОВ