Кур тримають багато хто. І знають: щоб хохлатки старанно неслися і швидко додавали у вазі, їх треба добре годувати, та ще й не один раз на день. Не проблема, якщо в господарстві всього лише один-другий десяток таких прожерливих створінь. Ну а як розподілити свіжий корм між цілою домашньою пташиною зграєю?
Без автокормушок (хоча б саморобних і максимально простих за пристроєм) тут уже не обійтися. Конструкцією одного з варіантів курячих «їдалень-автоматів» я і хочу поділитися з читачами журналу.
Як і в переважній більшості промислових аналогів, в основі запропонованої автокормушки — бункер. Цього разу ним служить відро: перевернуте і без дна (підійде навіть прохудившеся).

1 — піддон (покрівельна жерсть);
2 — кришка (покрівельна жерсть);
3 — фіксатор (3 шт.);
4 — гачок (пружна тяга,
10 — 12 шт.);
5 — насипний корм;
6 — бункер (старе відро);
7 — основа (дерев’яна хрестовина);
8 — кронштейн-захват;
9 — ремінна рукоятка;
10 — стояк;
11 — установочні муфти;
12 — притискний гвинт (2 шт.)
Піддон — саморобний, з покрівельного заліза. Ємність його така, щоб розмістити масивну основу стояка, корм і гнізда-заглиблення під три вгвинчувані фіксатори.
Кришка-дозатор теж виконана з покрівельного заліза. Стояк з кронштейном-захватом і двома установочними муфтами краще взяти готовими, наприклад, від списаних лабораторних штативів. Але можна виготовити й самостійно. Заготовками для муфт послужать відрізки товстостінної металевої труби, а для кронштейна-захвата і стояка — сталеві стержні відповідних розмірів.
Ремінна рукоятка, гачки (пружні тяги) і решта елементів конструкції дуже прості.
Саморобну автокормушку можна використовувати не тільки під сухий сипучий корм, але й для роздачі курам вітамінних трав’яних січок. Встановлювати таку «пташину їдальню» рекомендується в курнику або на вигульних майданчиках.
Ж. ВАСИЛЬЄВ, м. Хмельницький, Україна
