Для отримання гарячої води в лазні часто використовуються бак-регістр на трубі печі (або котёл у самій печі) та виносний бак у мийці. Циркуляція води між ними здійснюється природним спонуканням за рахунок різниці питомої ваги гарячої та холодної рідини при перепаді температур.
Через невелику величину природного тиску в такій системі (100 – 300 Па) рекомендується застосовувати труби з внутрішнім діаметром не менше 25 мм та довжиною не більше 2,5 м, а також дотримуватися ухилу труб від виносного бака до бака-регістру. Але навіть при дотриманні всіх вище наведених рекомендацій з монтажу труб складно забезпечити більш ніж десятиразовий годинний водообмін у виносному баку і, отже, швидкий нагрів води в ньому.
Прискорити нагрів рідини у виносному баку за рахунок підвищення кратності водообміну та спростити монтаж труб за рахунок зниження вимог до їх довжини, діаметрів та необов’язковості дотримання ухилів при їх прокладанні дозволяє встановлення в систему циркуляційного насоса, який забезпечує штучну циркуляцію води між виносним баком та баком-регістром.
1 – виносний бак V=50 л; 2 – стіна між парною та мийкою; 3 – циркуляційний насос ELS25-4; 4 – бак-регістр; 5 – регулювальний кран; 6 – труби з гнучкої гофрованої нержавійки Ø20; 7 – кран для спуску води; 8 – піч-кам’янка
Так, встановлення циркуляційного насоса ELS25-4 забезпечує тиск у системі порядку 1500 Па та стократний годинний водообмін у 50-літровому виносному баку.
За потреби швидкість нагрівання води у виносному баку можна додатково регулювати як зміною продуктивності (швидкості обертання) циркуляційного насоса, так і величиною відкриття отвору регулювального вентиля.
Електробезпека в лазні забезпечується застосуванням пристрою захисного відключення та вибором електрообладнання з класом захисту не нижче IP44.
В. МИХАЛИЦИН