Переглядаючи раз оголошення на інтернет-«барахолці», я натрапив на колеса від дитячого квадроцикла. У комплекті з ними також віддавали ступиці з поворотними кулаками. Цінник виявився дуже приємний, і я їх придбав з «дальнім прицілом». Пару років вони пилилися в гаражі, поки я не надумав зробити для свого сина міні-карт.
Дістав колеса, обрізки труб, що залишилися від будівництва баггі з «Оки», знайшов вісь від старого карта і кермо від якоїсь «Лади». Амортизаторами від мотоцикла «Мінськ» (підуть на передню вісь) і від «Іжа» (на задню) поділився сусід по гаражу.
Двигун використав китайський – Lifan 6 к.с., мотоблочний, з відцентровим зчепленням. (Забігаючи вперед, зауважу, що він виявився слабкуватий.) Довго підбирав ведену зірочку на вісь, щоб крок зубів був, як у ведучої зірочки, вже встановленої на двигуні. Підійшла від приводу ГРМ мотора «Шеві Ниви». Довжину ланцюга підігнав шляхом видалення зайвих ланок. З’єднувальний штифт потім на місце забив і трохи розвальцював. Встановив на важелі натягувач у вигляді ролика: з одного боку – ролик, по центру – вісь, з іншого боку – пружина. Передавальне співвідношення вийшло в районі 3-х. Для такої конструкції і цього мотора маловато, але більш підходящої зірочки не знайшов.
У гальмівній системі в якості головного гальмівного використав головний циліндр зчеплення від «Волги», а робочий гальмівний циліндр – від китайського мотоцикла.
Передня підвіска – двоважільна, без яких-небудь регулювань. І це була велика помилка з мого боку. До того ж, я забув закласти кастор (поздовжній кут осі повороту колеса), що негативно вплинуло на керованість.
Задня підвіска – маятник, на якому кріпиться і вісь, і двигун. Натягувач ланцюга – ролик на підпружиненому важелі.
Кермова рейка повністю саморобна: з двох труб, ланцюга від мопеда і зірочки від велосипеда. Втулки з поліпропіленової труби.
Оскільки робив, нікуди не поспішаючи, на побудову машини пішов рік. Техніка вийшла цілком робоча (з урахуванням вже згаданих недоліків), для дитячого використання – нормально. Але – повторю ще раз – перш ніж братися за інструменти, треба краще продумувати конструкцію.
Зараз міні-карт вже розібраний, пустив його на запчастини для нової саморобки – квадроцикла. Він знаходиться в процесі побудови. Ну а раму віддав сусідському хлопчику, який теж захотів зробити своїми руками машину. Може, у нього краще вийде?
«Моделіст-конструктор» № 4’2025, Володимир КОТМИШЕВ, конструктор-аматор