У «М-К» № 4 за 1989 рік була опублікована одна стаття, присвячена лижам-водоходам… Прочитав я її і пошкодував, що ще раніше не написав у редакцію, не поділився з читачами «М-К» своїми розробками.
Звісно, сама ідея лиж-плавців не нова. Але ентузіасти цього «транспортного засобу» постійно повторюють помилки попередників. Тому практично всі водоходи виглядають радше смішно, ніж заманливо для саморобника. Про жодні «пробіжки» на таких лижах говорити не доводиться. А все справа в тому, що конструктори їх не задумували про те, за рахунок чого вони зберуться пересуватися, ставши на такі плавці. І основну роль при цьому вони, як правило, віддають палицям із плавцями, якими намагаються відштовхуватися від води. А погодьтеся, це не зовсім зручно. Отож, перш ніж братися до конструювання таких лиж, спробуймо суто теоретично розібратися в тому, як на них можна буде рухатися.
(А — лижник спирається на обидва плавці, Б — лижник спирається на один плавець).
(А — лижник спирається на обидва плавці, Б — лижник спирається на один плавець).
Під час ходьби на лижах по снігу людині доводиться відштовхуватися поперемінно то правою, то лівою ногою, перекладаючи на ногу, що робить поштовх, всю вагу свого тіла. При цьому друга лижа вільно рухається вперед. Аналогічно, в принципі, має здійснюватися рух і по воді. Переклавши вагу тіла на одну з лиж, людина повинна забезпечити максимальне «зчеплення» цієї лижі з водою. Вільну лижу при цьому він має безперешкодно і з мінімальними втратами підштовхнути вперед. Здійснивши поштовховий рух, лижник перерозподіляє свою вагу на обидва плавці — при цьому опір руху має бути мінімальним. Щоб реалізувати такий принцип руху по воді, можна запропонувати кілька варіантів.
1. Лижі-плавці рухомо з’єднуються між собою так, щоб вони могли рухатися відносно одне одного лише вперед-назад. На кожній з лиж (на правій — справа, на лівій — зліва) розміщені своєрідні «весла». Наступивши на праву лижу, лижник накренює всю конструкцію, при цьому правий ряд «весел» виявляється у воді. Це дає змогу здійснити повноцінний поштовховий рух. Далі вага людини перерозподіляється на обидві лижі, «весла» опиняються над водою і пара лиж має мінімальний опір. Потім у хід іде ліва нога, копіюючи рух правої, і цикл повторюється.
2. Друга можлива конструкція нагадує першу, однак лижі не пов’язані між собою. Правда, на кожній теж є по ряду «весел». Але ці гребні елементи не жорстко закріплені на бортах лиж, а шарнірно — на важелях. З протилежних кінців важелів знаходяться плавці. Під час занурення лижі плавець спливає і опускає відповідний гребний елемент у воду. Лижнику залишається лише зробити енергійний поштовх відповідною ногою і, перенісши потім свою тяжкість рівномірно на обидві лижі, продовжити ковзання. Потім тяжкість переносять на іншу ногу, знову слідує поштовх, і цикл повторюється.
3. Третя конструкція має нерівномірну плавучість уздовж довжини: передні частини лиж — більшу, а задні — меншу. Коли лижник спирається на один такий плавець, той занурюється у воду нерівномірно, з діфферентом на «корму». При цьому у воді опиняється і ряд «весел», закріплених у задній частині кожної з лиж.
4. З попереднього проєкту випливає ще один варіант: із закріпленими на кінцях лиж ластами. Такі водоходи дають змогу пересуватися не лише в штиль, а й під час хвилювання.
Минулий рік я випробував дві останні конструкції. Лижі я зробив із листового пінопласту, закріпивши його блоки на сосновій дошці довжиною 2 м і шириною 0,2 м. У задній частині кожної з лиж встановлювали або «весло», або гумову ласту. Одразу скажу, що стандартна ласта виявилася не надто ефективним рушієм через свою малу площу. Відповідно виходила й незначна швидкість «бігу» з таким рушієм. А от пересуватися на лижах із «веслами» можна успішніше — швидкість сягала 5 км/год, тобто була практично такою ж, як і у пішохода.
Хочеться відзначити, що під час руху на лижах я не використовую жодних палиць із плавцями.
На підставі набутого досвіду хочу сформулювати низку вимог до лиж-водоходів.
1. Довжина лижі має становити 3…4 м. Бажано робити їх складними — це полегшить і спростить їхнє перевезення.
2. Ширина кожної з лиж не повинна перевищувати 200 мм — інакше доведеться широко розставляти ноги, що дуже незручно для руху.
3. Обводи лижі має сенс робити максимально плавними, добре обтічними і за формою наближеними до байдаркових.
4. Водоизмін (водотоннажність) кожної з лиж має дещо перевищувати вагу лижника.
Ну, а тепер докладніше про конструкцію зроблених мною лиж-водоходів. Кожна з них являє собою плавець із нерівномірною плавучістю уздовж довжини; у хвостовій частині закріплено по три «весла». Довжина плавця становить 3,5 м, максимальна ширина — 180 мм, висота у хвостовій частині 600 мм. Повна водотоннажність кожної з лиж становить близько 110 кгс. Слід урахувати, що лижі-водоходи потребують свого роду індивідуального підганяння залежно від маси лижника: водотоннажність кожної з них має бути на 10…20% більшою, ніж сумарна вага лижника і самої лижі.
1 — форштевень (сосновий брусок 20X50 мм), 2 — кіль (сосновий брусок 30X50 мм), 3 — шпангоути (соснова дошка 20X200 мм), 4 — верхня обводна (соснова рейка 20Х20 мм), 5 — кріплення, 6 — пінопластове заповнення, 7 — весла (фанера товщиною 5…6 мм), 8 — ахтерштевень (сосновий брусок 20X50 мм).
Плавець лижі конструктивно являє собою легкий дерев’яний каркас, заповнений будівельним або пакувальним пінопластом із подальшим облицюванням одним-двома шарами склотканини. Підготовлені таким чином плавці шпаклюються, ретельно зачищаються та фарбуються. На кожному бажано практично визначити ватерлінії: одна з них — робоча, що вказує рівень занурення лижі при прикладанні всієї ваги людини, і друга — рівень при рівномірній опорі лижника на обидва плавці.
Так само практично визначається найбільш раціональний рівень, на якому закріплюються «весла». До речі, зробити їх найпростіше з фанери 5…6 мм із подальшим просоченням гарячою оліфою та фарбуванням.
Думається, що мій досвід стане корисним для тих, хто захоче зробити собі такі ось зручні лижі-водоходи. Було б цікаво дізнатися думку про ці лижі у тих читачів «М-К», які скористаються моїми рекомендаціями.
«М-К» 9’92, Д. АВЕРЧЕНКОВ