На сонячній лоджії в міській квартирі або на зеленій галявині дачної ділянки приємно посидіти в зручному кріслі-шезлонгу. Його конструкція, запропонована угорським журналом «Езермештер», відрізняється від традиційних схем шезлонгів тим, що крісло не просто складне, а рознімне.
Фактично це дві самостійні рамки, одна з яких, сидіння, вставляється в іншу, що виконує роль спинки. Кожна з них має свої особливості, які забезпечують надійність взаємного з’єднання в робочому положенні, причому без додаткових кріпильних елементів. Розглянемо кожну рамку окремо.
Найпростіша з них — сидіння. Воно збирається з двох опорних дерев’яних брусків перерізом 50×20 мм і довжиною близько 1000 мм, які з’єднуються вгорі та внизу поперечними планками 60×15 мм. Усі верхні планки — накладні, кріпляться шурупами та утворюють власне сидіння; нижня планка — скріплювальна, вона врізна, встановлюється з великим відступом від основної групи планок. Опорні кінці брусків можуть мати скоси для кращого контакту з майданчиком місця розташування крісла.
1 — опорні бруски каркаса спинки; 2 — нижня поперечина спинки; 3 — опорний брусок каркаса сидіння; 4 — поперечна планка сидіння; 5 — упорний брусок спинки; 6 — тканинна спинка; 7 — верхня поперечина каркаса спинки; 8 — нижня поперечина каркаса сидіння
Рамка спинки збирається інакше. Її основу також складають два опорні дерев’яні бруски, як і в сидіння, однак скріплюються вони трьома поперечними елементами. Верхній із них — накладна планка, як у сидіння, тільки кріпиться з тильного боку спинки. Нижній — брусок, аналогічний за перерізом опорним: саме на нього припадає основне навантаження. Трохи вище нього, але зі зворотного боку встановлюється інший такий самий брусок. Оскільки і він упорний, то зазнає таких самих навантажень, як і сусідній нижній. Разом вони під навантаженням людини, що сидить, утворюють своєрідний затискний замок, який утримує вставлене між ними сидіння в робочому положенні.
1 — опорний брус каркаса спинки; 2 — верхня поперечина каркаса спинки; 3 — м’яка спинка з поролоновими вставками; 4 — поролонова смужка
Опорна для спини частина крісла може бути виконана варіантно, залежно від бажання того, хто виготовляє шезлонг. Найпростіше рішення — зробити її з тканини (тентової, брезентової, парусини), прибивши полотнище до опорних брусків із тильного боку. Така спинка може бути й складнішою, із двох шарів полотнищ із вшитими між ними поперечними смугами товстого поролону. Варіанти кріплення такої спинки, як і інший спосіб встановлення під неї поперечної планки з врізанням в опорні бруски, показано на рисунках.
Якщо немає потреби, щоб спинка була м’якою, то замість тканини можна використати дерев’яні планки — такі самі, як на сидінні.
1 — нижнє полотнище; 2 — верхнє полотнище; А — лінії прострочування з поролоновими вставками
Щоб привести шезлонг у робоче положення, достатньо вставити рамку сидіння між замковими брусками спинки, які під навантаженням затиснуть її, забезпечуючи надійне та стійке положення. У роз’єднаному ж вигляді обидві рамки разом або окремо зручні як для перенесення, так і для зберігання.
Залишається додати, що таке крісло-шезлонг буде не лише практичним, а й красивим, якщо дерев’яні частини пофарбувати яскравими емалями або олійною фарбою (можна різного кольору), а тканину підібрати строкату, декоративного забарвлення.
«Моделіст-конструктор» № 3’2003