Настав час, коли зручності в сільському будинку перестали задовольняти його господарів. Після генеральної реконструкції будинку вирішили оновити й веранду, причому задумали обладнати під одним дахом із нею також санітарний вузол із душовою кабіною. Заздалегідь хочу попередити, що до будівництва веранди автор не причетний, а тому опишу те, що побачив і зміг сфотографувати.
Зведення прибудови, як водиться, почали із заливання бетонного стрічкового фундаменту з обрізками арматури на глибину трохи більше пів метра. Для суглинкового ґрунту основи цього, як стверджував господар, цілком достатньо. Не зупинятимуся на тому, як слід готувати траншею, опалубку та піщану подушку, оскільки про це багато написано і відповідні рекомендації легко знайти у доступних ЗМІ.
У процесі заливання фундаменту в його «стіни» вставили обрізки пластикових труб для вентиляції підпільного простору, а після заливання бетону та його витримування поверх фундаменту поклали подвійні листи руберойду і на них — брус перерізом 150×100 мм першого вінця (обв’язки) веранди. Найважливішим було примикання прибудови до бревенчатої стіни будинку. Для цього до колод зрубу за допомогою шурупів (саморізів) прикріпили три вертикальні бруси (по одному на кожну стіну) з поздовжніми пазами під шипи горизонтальних вінців стін із подальшим заповненням щілин між будинком і брусами за допомогою морозостійкої монтажної піни. Такі стики дозволяють стіні «гуляти» по вертикалі у разі зсуву фундаменту. Невеликі ж щілини, що утворилися після осідання вінців, завжди можна закрити підручними засобами.
З’єднання кутових брусів першого ряду було виконано в півдерева, а наступних — за допомогою нагелів і бічних шипів, вставлених у відповідні пази.
Поперечні бруси внутрішньої стіни з’єднувалися за допомогою нагелів і укладалися з перекриттям. Нагелі зроблено з держака лопат, придбаних у господарському магазині. Між усіма рядами брусів і їхніми з’єднаннями укладалася повстяна прокладка.
Під час укладання бруса в місцях вікон і дверей намагалися використовувати його обрізки, і лише після зведення стін та даху зробили відповідні вирізи.
Коли звели стіни, балки стельового перекриття виконали з аналогічного бруса перерізом 150×100 мм, поставивши його на ребро. З одного боку балки кріпилися до стіни будинку за допомогою металевого кронштейна, а з іншого — спиралися на фасадну стіну веранди з кроком близько метра. Довжина балок вибирається залежно від ширини приміщення та довжини звису даху.
Крокви, як і стельові балки, з боку фасаду спиралися на верхній брус стіни і кріпилися саморізами до стельових балок. Після цього їх «скошували» під кут скату даху. З іншого кінця крокви впираються в стіну будинку, але кріпляться до стельових балок за допомогою обрізків бруса перерізом 150×100 мм. При цьому обрізки встановлюються «на попа» і за допомогою двох саморізів (з боків) кріпляться до стельових балок, а зверху — як показано на фото, і також саморізами до них кріпляться крокви.
Поверх крокв настилається обрешітка, укладається тепло- та вітроізоляція, а на завершальному етапі — покрівля, як у звичайному будинку.
Після зведення даху приступили до прокладання сантехнічних комунікацій під раковину, унітаз і душову кабіну, злив від яких заглибили майже на пів метра і під кутом близько 15 градусів.
Потім залили додаткові бетонні опори (по чотири в кожному приміщенні) під поздовжній брус (лаги) для настилу підлоги. Своєю чергою, по краях ці бруси поклали в кронштейни, прикріплені саморізами до фундаменту, і на них тримається вся конструкція підлоги. Надто примітивно, можна зробити простіше, використавши для обв’язки брус перерізом 200×200 мм і таким чином позбувшись проміжних бетонних стовпів.
Лише після цього приступили до настилу підлоги. Детально описувати його не буду, зазначу лише, що у спальні настил зроблено з дощок. Головне, не забудьте укласти під ним тепло- і вологоізоляцію. Щодо санвузла, то поверх статевої дошки поклали листи фанери, а на них — керамічну плитку. Стіни санвузла обшили гіпсокартоном, а поверх на клей поклали керамічну плитку.
Завершальним етапом будь-якого будівництва є оздоблення споруди. Після встановлення вікон і дверей усі стіни зсередини спальної кімнати та зовні веранди були обшиті вагонкою.
Оскільки будинок призначений для постійного проживання, то в санвузлі та кімнаті прибудови передбачено опалювальні рідинні радіатори.
«Моделіст-конструктор» № 6’2016, Н. ВАСИЛЬЄВ