Задумавши будівництво лазні на своєму дачному ділянці, прочитав чимало відповідної літератури. Не все в запропонованих рішеннях пристрою печей мені сподобалося. Хотілося спростити конструкцію, зробити її більш технологічною, але водночас покращити експлуатаційні якості.
У підсумку сконструював свою піч. Користуюся нею в лазні понад п’ять років, вона подобається не лише мені, а й моїм знайомим.
Пропоную читачам опис моєї піч-кам’янки. Сподіваюся, вона добре послужить любителям російської лазні. Взимку за півтори години піч нагріває парилку об’ємом 9 м3 до 80 градусів, а також мийне приміщення до 25 градусів. Завдяки циркуляції води через зміївник-решітку відбувається інтенсивний нагрів 240 літрів води до кипіння.
Піч-кам’янка зварена з листової сталі товщиною 3 мм. Для зручності монтажу й перевезення вона складається з трьох окремих блоків: паливника-зольника; кам’янки та бака гарячої води. Кожен блок має висоту 500 мм, ширину й глибину — по 700 мм. Низ бака та кам’янки по периметру має обрамлення зі сталевого кутника 50×50 мм, привареного електрозварюванням.
Паливник-зольник (1) встановлено на фундаменті. Топку й зольник зсередини обкладено вогнетривкою цеглою на глині, між ними розташовано решітку-колосник. Передня стінка блоку має дві дверцята: для дров і для видалення золи. Їх взято від звичайної сільської печі.
Кам’янка (2) у передній стінці має вікно та знімну дверцята-заслінку з листової сталі (на малюнку не показано), яка під час топки печі закривається. Низ блоку є зміївником-решіткою під каміння (10), звареним із двох поздовжніх труб (4) діаметром 40 мм і набору поперечних (8) діаметром 20 мм. Поздовжні труби мають два приєднувальні штуцери 1/2″ для підключення до водопроводу та бака гарячої води.
Через бак (3) проходить димохід (5) — сталева труба діаметром 150 мм. Він приварений до сталевих пластин-розпірок (6) бака та до дна, крізь яке виступає вниз на 50 мм. Виступ потрібен для більшої затримки жару в кам’янці. У верхню частину димоходу вварено заслінку. Для зливу гарячої води бак спереду має кран (7).
У моєму варіанті паливник-зольник і кам’янка з’єднані між собою вісьмома болтами М6 через отвори в кутниках (9); а для герметичності місце стику ущільнено прокладкою.
Бак гарячої води, обрамлений знизу металевою смугою (11), просто встановлюється на кам’янку, додаткового кріплення не потрібно. Завдяки тому, що бак і зміївник-решітка з’єднані двома трубами, утворюється циркуляційний контур, який прискорює й підтримує нагрів води. Зверху бак закрито кришкою зі сталевого листа.
«Моделіст-конструктор» № 10’2002, В. АВТУХ, с. Озери, Гродненська обл., Білорусь