Щойно дитина навчилася повзати, нею оволодіває бажання обстежувати навколишній простір, де багато всіляких цікавих речей. І тут батьків часто виручає всім відомий винахід — дитячий манеж. Його дерев’яна решітка або мотузяна сітка обмежують пересування малюка в межах цієї огородженої площадки з іграшками. Це дає мамі змогу відлучитися, наприклад, на кухню, не боячись ненадовго залишити миле чадо. Але найчастіше мамин ухід супроводжується плачем, що починається одразу, — дитина не любить залишатися сама. Що робити? Не тягати ж щоразу на кухню манеж, та й місця для нього там немає.
А от для такого — відкидного, настінного — манежа «тимчасового утримання» місце знайдеться на будь-якій кухні. Поки мама готує кашу чи підігріває молоко, поглядаючи на малюка, той спокійно зайнятий своїми іграшками, адже мама — поруч. Для більшої підстраховки відкидна площадка може бути огороджена мотузяною сіткою.
Конструкція настінного манежа проста і доступна у виготовленні. Безпосередньо на стіні, подібно до полиць, навішується дощата рама. До неї на будь-яких меблевих шарнірах (петлях) кріпиться дощатий або фанерний щит (s10 – 12 мм), який у піднятому положенні закриває раму і фіксується магнітною клямкою. У відкинутому стані його утримують два надійні ремені, наприклад автомобільні. Якщо закріпити ремені біля передньої кромки площадки, то через них зручно пропускати опоясувальну страхувальну сітку. З бокових сторін вона може бути високою, з кріпленням до торців щита і ременів, а спереду — нижчою, щоб можна було садити і брати дитину.
1 — рама (дошка 100×18); 2 — опора допоміжна (брус 40×40); 3 — петля (2 шт.); 4—площадка відкидна; 5 — поперечина (дошка 60×18, 2 шт.); 6 — клямка магнітна; 7 — ремінь-обмежувач (2 шт.).
У випадку, коли настінна рама має задню стінку, ремені можна кріпити до неї; якщо ні — то до бічних панелей. Для надання більшої жорсткості рамі без задньої стінки місця з’єднання панелей (кути) підсилюються брусками.
Виготовлення щита горизонтальної площадки не становить складності. Якщо він набирається з окремих дощок, то вони з’єднуються на двох поперечних дошках, до яких прибиваються цвяхами або кріпляться шурупами.
Для більшої надійності кріплення ременів і петель краще виконати не на шурупах, а на наскрізних меблевих гвинтах з гайками, акуратно зрізавши кінці, що стирчать, і обробивши напилком так, щоб не можна було подряпатися.
Після збирання манежа його остаточно шліфують наждачним папером і покривають кількома шарами меблевого лаку або емалевими фарбами.
Цікаво, що щит може слугувати не лише манежем, а й самостійним елементом обладнання тісної кухні, наприклад обробним столиком. Це дуже зручно: на час приготування обіду він відкидається, а після закінчення роботи знову «ховається» на стінку і не заважає. За такого призначення всередині настінної рами неважко встановити допоміжні полиці для продуктових запасів, спецій, м’ясорубки чи дрібного кухонного начиння.
«Моделист-конструктор» №11-12’98, За матеріалами журналу «Культур унд хейм» (Німеччина)