Якось мене запросили старі знайомі на дачу. І прогулянка на велосипеді, і огляд дачної ділянки. Потім чай, розмова. Погодився і в один із вихідних поїхав. Літо, поля, гроза!
Усе посаджено, доглянуто і прополото. У дачному будиночку затишно і просто.
Але на плиті печі стоїть бак, і в нього капає дощова вода!
– Так було завжди. З тих пір, як чоловік збудував дачу 30 років тому, — сказала літня господиня.
1. Нижній лист з отвором
2. Верхній лист із загином
3. Спідниця на замку
У моїх пічках такої проблеми немає, і я пообіцяв найближчим часом усунути цю вічну течу.
Уже вдома приготував три прості деталі з оцинкованої жерсті:
– нижній лист з отвором під трубу,
– верхній лист із загином-відбійником дощової води,
– розгортку спідниці-крапельника під діаметр дачної труби.
Усі жерстяні деталі скрутив у рулон і перев’язав мотузкою.
Заздалегідь поклав у сумку молоток, цвяхи, пасатижі та ножиці по металу.
Наступного вихідного дня вирушив на велопрогулянку з метою ремонту дачної труби.
Перш за все збив із підхожих дощок покрівельні сходи з зачепами і встановив їх поруч із димовою трубою.
Потім узяв деталі з інструментом і поліз робити захист від дощу.
Підрівняв за місцем отвір у нижньому листі й відбив по радіусу невеликий бортик. Одягнув і прибив крізь шифер до обрешітки.
Розгортку спідниці приміряв і за місцем підрізав так, щоб вистачило зачепити у відерний замок. Після опресування на стик труби й спідниці наклав автомобільний герметик-прокладку.
Верхній лист також укоротив за місцем і, підсунувши його під коник покрівлі, прибив впритул до спідниці на пару цвяхів.
Нічого нового, звісно ж, я не вигадав, але виправив стару недоробку будівельника. Є багато варіантів розкрою підкладних листів для різних димових труб. У будівельних магазинах продаються силіконові «коржі».
Просто свій варіант гріє душу.
«Моделіст-конструктор» № 11’2017, А. МАТВІЙЧУК