Потреба у великому гостьовому столі на дачній ділянці виникає не так часто — лише коли приїжджають друзі чи родичі колективно відпочити на свіжому повітрі або відзначити якесь сімейне торжество.
Але ж не виготовляти для такого випадку відповідні меблі, які більшу частину часу будуть непотрібні й стоятимуть без діла. Більше того — заважатимуть, займаючи корисну площу, або псуватимуться від негоди, якщо зберігатимуться просто неба, подібно до всіх садових конструкцій.
Звісно, можна на такий випадок скласти щось із винесених на галявку невеликих столиків. Проте, скоріш за все, вийде щось різновелике й незручне.
Проте є варіант, який виручить у такій ситуації, навіть якщо вона склалася несподівано. Угорський журнал «Езермештер» підказує, що експромтом можна отримати й великий стіл, причому нічого спеціально не виготовляючи, а використовуючи… будь-які двері.
Бажано брати для цього не филенкові, а гладкі, щоб нерівності не створювали «сюрпризів» під скатертиною чи клеєнкою, коли двері тимчасово перетворяться на стільницю. Єдине, у чому вони потребуватимуть, зняті з петель, — це в якійсь опорі.
1 — двері-стільниця; 2 — дверні петлі; 3 — прищепка з металевої смуги; 4 — тарний ящик; 5 — шнур (дріт); 6 — чурбаки; 7 — фігурна скоба; 8 — тумба; 9 — козли
Як опора підійде практично будь-яка підставка (приклади наведено на малюнках). Цікаво, що в усіх варіантах активну роль відіграють дверні петлі: вони дають змогу надійно зафіксувати імпровізовану стільницю на будь-якій підставці так, щоб не було жодних зсувів під час необережного руху учасників застілля.
Показані варіанти столу вирізняються надзвичайною простотою й залежать лише від того, що в даний момент опинилося, як кажуть, під рукою. Знайшлися в дровнику відповідні чурбаки однакового розміру — можна й їх використати як ніжки, не забувши прикріпити до них двері-стільницю шнуром або дротом через петлі навішування.
Достатньо стійкою опорою послужать і тарні ящики, поставлені один на одного й скріплені між собою та з дверима імпровізованими прищепками зі зігнутих навпіл металевих смуг.
Можливі й солідніші варіанти, що максимально гарантують стійкість і надійність тимчасового столу. Наприклад, не гірше ніжок (а можливо, навіть і краще) послужать дерев’яні або металеві козли, до яких дверне полотно також треба прикріпити через петлі. І зовсім уже капітальний стіл вийде, якщо використати для нього цегляні тумби садових вазонів. Тим більше, якщо ще під час їх кладки заздалегідь закласти у верхній ряд цегли фігурну металеву скобу, яка полегшить кріплення (теж через петлі) дверей-стільниці.
«Моделіст-конструктор» № 3’2002