Якась дивна ситуація склалася у нас в країні: хто в стані купити трактор — тому він не потрібен (ну хіба що для забави на заміській віллі), а кому трактор необхідний, оскільки живе за рахунок землі, — тому купити його не по кишені. Але голими руками без засобів механізації на землі багато не напрацюєш. Ось і змушені ті, кому без трактора не обійтися, робити його самі з ще придатних або відновлених агрегатів старої або кинутої техніки.
Техніка цікавила мене з дитинства, чимало доводилося і ремонтувати її. Під впливом публікацій у журналі «Моделіст-конструктор» і за розробками, поміщеними в ньому, почав і сам будувати деякі механізми. Але як пізніше з’ясувалося — створити щось своє набагато важче, ніж відновити працездатність навіть складної машини. Тому не всі саморобки виявлялися вдалими, але зате приходив досвід, з’явилися верстати, зварювальний апарат, накопичувався інструмент, без якого не варто братися за створення серйозної конструкції.
А першою такою моєю машиною став міні-трактор зі знімним кузовом типу «Унімог» (універсальна дорожньо-господарська машина виробництва колишньої НДР. — Прим. ред.). Він відпрацював у мене 13 років, але з появою вантажної машини потреба в ньому значно скоротилася. Тоді на його базі вирішив побудувати більш спеціалізований трактор, призначений тільки для сільськогосподарських робіт, який і представляю читачам журналу.
1 — заднє колесо (від автомобіля ГАЗ-53, 2 шт.); 2 — форкоп; 3 — крило заднього колеса (сталевий лист s1, 2 шт.); 4 — рама; 5 — рульове управління; 6 — стінка моторного відсіку (сталевий лист s0,5, 2 шт.); 7 — силовий агрегат, N=18 к.с. (від мотоцикла «Іж-Планета»); 8 — переднє колесо (від автомобіля «Запорожець», 2 шт.); 9 — кожух ланцюгової передачі (сталевий лист s1); 10 — додаткова коробка перемін передач (від ГАЗ-51); 11 — гальмовий барабан (від ГАЗ-51); 12 — карданний вал (від ГАЗ-66, передній, укорочений); 13 — переднє крило (сталевий лист s1, 2 шт.); 14 — передній міст (від електропогрузчика); 15 — вилка передньої підвіски (зварна деталь); 16 — фара (від промислового трактора, 2 шт.); 17 — підресорене сидіння; 18 — задній міст (від ГАЗ-51); 19 — бризговик переднього крила (гума, лист s5, 2 шт.)
При виготовленні трактора основна увага була приділена надійності конструкції, але хотілося, щоб і його зовнішній вигляд був би належним, та й щоб працювати на ньому було легко і зручно.
Всі агрегати трактора змонтовані на саморобній простій трапецієподібній рамі (її передня частина трохи звужена по відношенню до задньої). Основу рами становлять два лонжерони, а також передня і задня траверси (остання має ще консольні випуски). І лонжерони, і траверси виконані зі сталевого прокатного швелера № 12 (висота стінки — 120 мм, ширина полиць — 52 мм). З рештки такого ж швелера виготовлені і дві передні поперечини. Допоміжні (не силові) елементи рами виготовлені з підходящого прокату, що був на той час у наявності, — в основному з куточків різного сортаменту.
1 — форкоп-проушина (швелер 180×70, звужений); 2 — задня траверса (швелер 120×52); 3 — лонжерон (швелер 120×52, 2 шт.); 4 — укосина (куточок 45×45,2 шт.); 5 — стяжка (куточок 63×40); 6 — ригель (труба Ø88); 7 — передня опора заднього крила (куточок 63×63, 2 шт.); 8 — підніжка (куточок 63×63); 9 — поперечини (швелер 120×52); 10 — задня опора переднього крила (куточок 25×25, 2 шт.); 11 — підкапотний портал (куточок 50×50); 12 — монтажна поперечина (труба Ø28); 13 — передня траверса (швелер 120×52); 14 — стійка паливного бака (куточок 25×25, 2 шт.); 15 — стійка підрамника двигуна (куточок 50×50, 4 шт.); 16 — каркас кожуха ланцюгової передачі (куточок 30×30) з корпусом підшипника 203; 17 — кронштейн кріплення коробки передач (куточок 50×50, 2 шт.); 18 — вилка передньої підвіски (швелер 140×58, швелер 120×52); 19 — башмак задньої підвіски (швелер 220×80, звужений)
До рами приварені підрамник, кілька кронштейнів і стійок, необхідних для встановлення на ній силового агрегата і вузлів трансмісії. Підрамник двигуна представляє собою дві пари стійок, приварених до лонжеронів на протилежних сторонах рами. Пари з’єднані між собою вгорі зв’язками. Всі деталі виконані з куточка 50×50 мм.
У рамі просвердлено чимало отворів різного діаметра. Більшість з них виконано по місцю при монтажі агрегатів і вузлів, тому на кресленні вони не відображені.
Задній міст прикріплений до рами жорстко за допомогою башмаків, приварених до чобота балки безпосередньо під лонжеронами. Кожен башмак прикручений до лонжерона чотирма болтами М12 (по два по обидва боки від балки). До обох башмаків приварено по втулці, що служить для під’єднання до рами задньої навіски, на яку, в свою чергу, монтуються сільськогосподарські знаряддя, зокрема плуг. Для агрегатування трактора з іншими знаряддями (наприклад: кінними граблями, вантажною тележкою) до задньої траверси приварений форкоп-проушина, виконаний зі звуженого сталевого швелера 180×70. Чіпляються знаряддя до трактора Г-подібним шкворнем.
а — задній башмак: 1 — колодка (швелер 180×70, звужений); 2 — втулка під’єднання навіски (труба 30×20); 3 — балка (чобот) заднього моста; 4 — косинка (сталевий лист s4, 2 шт.); 5 — накладка (сталевий лист s4, 2 шт.);
б — передня вилка: 1 — колодка (швелер 140×58); 2 — переднє перо вилки (швелер 120×52); 3 — заднє перо вилки (швелер 120×52); 4 — втулки шкворня (від гідромуфти автомобіля КамАЗ)
Підвіска переднього моста хоча і жорстка, але шарнірна. Для цього до балки моста приварена проушина, за допомогою якої на осі балка підвішується в спеціально звареній вилці. Вилка, в свою чергу, прикручується болтами М12 до передніх траверси і поперечини рами посередині між лонжеронами.
Силовий агрегат (зблоковані: двигун, механізм зчеплення, коробка перемін передач) потужністю 18 к.с. — від мотоцикла «Іж-Планета» з примусовим повітряним охолодженням циліндра. Вентилятор з кожухом використано від двигуна мотоколяски СЗД. Для стикування вузлів довелося доопрацювати циліндр — з нього були прибрані вертикальні перемички, що зв’язують ребра охолодження, а отвори під кріпильні шпильки — зміщені по тій же окружності на кут, визначений «по місцю». На головці циліндра частково зрізав ребра охолодження, підігнавши її під розміри кожуха обдуву. Двигун на рамі встановлений поперек. Система випуску відпрацьованих газів — саморобна, глушник виготовив з 10-літрового вогнегасника, набивши його металевою стружкою. Електрообладнання: генератор, комутатор, котушку запалювання — використав від мотоцикла «Восход».
У трансмісії використана ще одна (додаткова) коробка перемін передач — від ГАЗ-51. Передача обертового моменту від «планетівського» силового агрегата на додаткову кпп — ланцюгова. Зірочка вихідного вала двигуна має 16 зубів, а ведена — 20-зуба, тобто передатне число і = 1,25. Ланцюгова передача укладена в кожух. На картері КПП є редуктор вала відбору потужності, від якого здійснюється привід сінокосарки.
Задній міст трактора використано теж від автомобіля ГАЗ-51, він доопрацьований (укорочений). Шини коліс—від ГАЗ-53 з дорожнім малюнком протектора і м’якшим кордом, ніж у штатних. На мою думку, при невеликій масі трактора (у мого вона становить трохи більше 500 кг) протектор шин «ялинка» особливих переваг не дає.
Передача обертового моменту від додаткової КПП на задній міст здійснюється карданним валом, запозиченим від автомобіля ГАЗ-66 (передній, укорочений).
Передній міст використано від електропогрузчика (на ньому він був заднім, але з напрямними колесами). Він хоча і важкуватий, зате його не треба було робити самому і до того ж він — «неубиваний». Передні напрямні колеса—від автомобіля «Запорожець».
Головний гальмовий циліндр і черв’ячний редуктор рульового механізму використані від автомобіля ГАЗ-51, а інші вузли і деталі рульового управління — від ГАЗ-53. Правда, поперечна тяга виготовлена з розтяжки від коляски (бічного причепа) мотоцикла «Іж-Юпітер», а наконечники у неї — від тяги «Москвича-412».
1 — каркас сидіння (куточок 32×32); 2 — підкіс (труба Ø52, 2 шт.); 3 — стяжка (сталевий пруток, круг Ø10); 4 — кронштейн кріплення підкосу до рами (куточок 40×40, 2 шт.); 5 — лонжерон рами (2 шт.); 6 — башмак; 7 — балка заднього моста; 8 — опорний сектор амортизатора (сталевий лист s4, 2 шт.); 9 — задній амортизатор (від мотоцикла «Іж»); 10 — кардан (від автомобіля ГАЗ-66, укорочений); 11 — передній амортизатор (від мотоцикла «Мінськ»); 12 — опорна серединна перемичка переднього амортизатора (куточок 32×32, 2 шт.); 13 — вушка кріплення заднього амортизатора (куточок 32×32, 2 шт.)
У зв’язку з тим, що підвіска коліс (а точніше мостів) на рамі — жорстка, сидіння необхідно було зробити підресореним. Його встановив на двох пружинно-гідравлічних амортизаторах, взятих від задніх підвісок: задній — від мотоцикла «Іж», передній — від мотоцикла «Мінськ».
У проміжку від сидіння до двигуна на рамі влаштував підлогу зі сталевого рифленого листа товщиною 1,2 мм. На підлозі встановив кронштейни педалей управління: зчепленням, гальмом, «газом».
Перед оранкою з правого боку від осі між балкою заднього моста і правим лонжероном ставиться проставка — три труби діаметром 28 мм і довжиною 90 мм, з’єднаних між собою привареними пластинами. Кріпиться проставка до рами довгими болтами. Тепер при оранці праве колесо йде внизу в борозні, ліве вище по цілині, а сам трактор — відносно горизонтально.
1 — траверса (куточок 75×75); 2 — лонжерон (швелер 65×36, 2 шт.); 3 — перемичка (куточок 36×36); 4 — проушина (сталевий лист s4, 4 шт.); 5 — карта шарнірної петлі (друга—відповідна карта кріпиться до навішуваного сільськогосподарського знаряддя); 6 — гайка (від слюсарних тисків); 7 — гвинт (від слюсарних тисків); 8 — упорний підшипник; 9 — додатковий стрижень гвинта з привареною упорною шайбою; 10 — важіль рукоятки; 11 — ручка рукоятки; 12 — стяжка укосин рами
Для під’єднання до трактора сільськогосподарських знарядь крім форкопа зроблена ще навіска з ручним механічним приводом підйому і опускання знарядь. Привід представляє собою вертикально встановлений гвинтовий ворот. Гвинтова частина його, а також гайка, приварена знизу до перемички навіски, використані від великих слюсарних тисків. Ще з правого боку рами в середній її частині приварений кронштейн (на рисунку не показаний) для приєднання доопрацьованої і пристосованої колишньої кінної сінокосарки.
На сінокісні угіддя трактор разом з причіпними агрегатами доставляється в кузові вантажного автомобіля. Це швидше і безпечніше, ніж своїм ходом, і не суперечить правилам дорожнього руху.
П. КУЯНОВ