Пропоную читачам журналу зробити з пластикових упаковочних стрічок від тари гарні та зносостійкі килимки. Їх можна покласти перед вхідними дверима загороднього будинку чи дачі, а також у міській квартирі, наприклад у ванній кімнаті; вони стануть у пригоді й у салоні автомобіля.
Технологія плетіння нескладна, нагадує прийоми плетіння з берести. З тарної стрічки можна виготовляти вироби й складнішої форми — кошики різних розмірів, короби, які в давнину робили з берести й які були незамінні в селянському побуті.
Для заготівки «сировини» я вирушив на речовий ринок і невдовзі назбирав повну сумку добротних стрічок різного кольору й довжини. Ширина їх зазвичай дорівнює 1 см (але буває й ширша), а довжина залежатиме від розмірів килимка. Підбираючи стрічки за кольором, можна отримати певний візерунок.
Як уже говорилося вище, плести такі килимки досить просто. Наприклад, ви задумали зробити килимок розміром 100×50 см. Обираємо стрічки завдовжки 110 см, укладаємо їх на підлозі впритул одна до одної. Потім переплітаємо ці стрічки впоперек стрічками завдовжки 60 см, щільно підсовуючи одну до одної й контролюючи при цьому паралельність отриманих рядів. Припуск стрічок по довжині після виготовлення килимка відрізаємо гострим ножем або ножицями.
Плетіння можна починати від будь-якого зручного для роботи кута. Не обов’язково викладати відразу всі стрічки, достатньо переплести по десять стрічок як по довжині, так і по ширині. Отримана «затравка» не розсипається й не потребує додаткового кріплення крайніх стрічок. Далі вплітаємо стрічки завдовжки 110 см і таким чином доводимо ширину до 50 см, тобто отримуємо розмір по ширині майбутнього килимка. Потім переплітаємо короткі стрічки завдовжки 60 см із довгими, увесь час щільно підсовуючи їх одна до одної, без перекосів, і доводимо довжину килимка до 100 см.
Зрештою плетінка виходить достатньо міцною, проте крайні стрічки для гарантії необхідно скріпити. Для цього в полум’ї пальника газової плити розпалюємо докрасна великий цвях і, тримаючи його плоскогубцями, пропалюємо стрічки, починаючи від будь-якого кута, через рівні проміжки, притискаючи пропалені місця дерев’яним бруском. Стрічки сплавляються між собою й надають плетінню додаткової міцності.
Виготовлений таким чином килимок гарно виглядає, добре чистить взуття, легко миється. Про те, що такі плетені вироби одразу привертають увагу, свідчить той факт, що в автора протягом короткого часу постійно «зникали» килимки, які лежали перед вхідними дверима. Зрештою, щоб не спокушати, килимок довелося покласти в передпокої.
Пластмасові стрічки придатні для виготовлення й інших плетених виробів — чи то гаманці, ящики для білизни, сидіння для стільців, ширми. Зацікавлений читач може звернутися до різноманітної літератури з декоративно-прикладного мистецтва з докладним описом таких робіт. До того ж під час підбору матеріалу для килимка авторові спало на думку використати кольорові пластмасові стрічки, лише ширші, для виготовлення секцій огорож, парканів. Виконані косим або прямим плетінням, такі секції непогано виглядали б і в селі, і в місті. І вартість таких огорож була б набагато меншою, ніж металевих чи дерев’яних.
«Моделіст-конструктор» № 11’2001, І. РУДЗИК, м. Хмельницький, Україна