Перед будь-яким домашнім майстром рано чи пізно постає проблема прибирання майстерні. Однак далеко не завжди вдається обійтися віником або щітками.
Оптимальним рішенням міг би стати побутовий пилосос. Звичайно, в магазинах електрифікованого інструменту можна знайти спеціальні пилососи для майстерень, але їхні ціни надто високі. Водночас місткість сміттєзбірника побутового пилососа прикро мала — принаймні для тієї кількості відходів, що накопичується в майстерні після роботи з деревом. Особливо це стосується пилососів зарубіжного виробництва: у більшості з них, попри цілком пристойну потужність, сміттєзбірник сміховинно малий.
Вирішити цю проблему можна двома шляхами: або з елементів побутового пилососа зробити спеціальний прибиральний пристрій для майстерні із сміттєзбірником потрібної місткості, або встановити на побутовий пилосос додатковий зовнішній сміттєзбірник.
У першому випадку потрібні такі частини побутового пилососа: вузол компресора з електродвигуном, шланг із насадками, вузол кріплення шланга в корпусі, блок керування електродвигуном. Причому вузол компресора із вимикачем і електрокабелем можна взяти повністю, тим більше що в пилососах російського виробництва все це змонтовано в єдиному агрегаті та ще й з елементами кріплення. Практично все можна взяти з уже наявного побутового пилососа (якщо він російського виробництва, а про зарубіжні — пізніше), або знайти в відповідних магазинах, а також на розвалах у торговців на ринках усяких дрібниць, які напевно є в будь-якому більш-менш великому селищі.
До переліченого лишається виготовити місткість достатнього об’єму й оснастити її вузлом для кріплення шланга, системою фільтрації, елементами кріплення компресорного вузла та меблевими колесами.
У моєму випадку це ящик місткістю близько 360 л (1000x600x600 мм), зібраний із листів 12-міліметрової фанери на брусках перерізом 40×40 мм. Причому стінки ящика укріплені діагональними брусками для жорсткості конструкції. (У початковому варіанті стінки під час роботи настільки сильно прогиналися всередину під дією зовнішнього тиску, що про герметичне прилягання кришки не могло бути й мови.)
1 — шланг; 2 — вузол кріплення шланга; 3 — кришка; 4 — болти кріплення кришки; 5 — рамки з фільтрами; 6 — вузол компресора; 7 — шасі; 8 — напрямні для рамок фільтрувальної системи; 9 — ребра жорсткості; 10 — пилосос із зарубіжного виробництва
Усередині ящика, неподалік від компресорного вузла, розташовані дві рамки з фільтрами. Як фільтр грубого очищення використовується пластикова сітка від комах, а для тонкого очищення — шматок трикотажної тканини. Рамки виконані з брусків перерізом 20×20 мм, з’єднаних між собою простим замком «впівдерева» на клею. Тканину й сітку кріплять так, щоб забезпечити можливість швидкої заміни фільтрів у разі їх пошкодження або прання.
Компресорний вузол встановили на одній зі стінок ящика.
Кришку сміттєзбірника герметично закріплено на ящику двадцятьма болтами з «барашковими» головками. Герметичність забезпечують поролонові прокладки по периметру кришки.
Вузол кріплення шланга взято від пилососа і вклеєно в стінку, що протистоїть стінці з компресорним вузлом, у верхній частині ящика.
Як шасі зручно використовувати самокеровані колеса від дитячого візка, бажано великого діаметра. Однак у мене цілком підійшли меблеві самокеровані колеса.
До ящика прикріплені ручки, щоб виносити зібрані відходи виробництва до найближчого сміттєприймача. Хоча можна розміщувати в сміттєзбірнику спеціальний мішок для збору відходів, але це справа смаку.
Слід зазначити, що таку конструкцію можна виконати й у стаціонарному вигляді — із сміттєзбірником значно більшої місткості. Але варто пам’ятати, що під час роботи пилосос створює дуже сильне розрідження і, як наслідок, великі навантаження на стінки ємності. Тому необхідно забезпечити жорсткість і міцність конструкції сміттєзбірника.
Усе це більшою мірою стосується того випадку, коли в розпорядженні є пилосос російського виробництва.
Але як бути, якщо пилосос зарубіжного виробництва, в якого єдиний знімний елемент — це фільтр, що являє собою мішок розмірами з дитячу рукавичку?
Тут рішення багато в чому аналогічне попередньому, з тією лише різницею, що до щойно виготовленого сміттєзбірника потрібно пристиковувати не компресорний вузол, а весь пилосос. Для цього в стінці за рамками фільтрувальної системи необхідно закріпити вузол, який забезпечує штатне кріплення насадок до шланга пилососа, використавши якусь майже не використовувану насадку з комплекту пилососа, і вклеївши її в стінку сміттєзбірника за системою фільтрувальних елементів. У результаті новий сміттєзбірник стане, по суті, своєрідною додатковою насадкою до вже наявного пилососа.
На малюнках я навмисно не наводжу конкретних розмірів, адже практично неможливо врахувати всі можливі варіанти конструкцій, які залежать від особливостей наявних пилососів.
«Моделіст-конструктор» № 9’2002, І. Демін