У «М-К» № 8 за 1984 рік ми розповідали про парник арочної конструкції, виготовлений школярами. Його основні несучі елементи — напівдуги — були зроблені з гімнастичних обручів. Саме ця обставина суворо обумовила розміри парника. А адже дуже заманливо побудувати за таким же принципом більш містке й зручне в обслуговуванні спорудження — теплицю. Та ось біда: матеріал для напівдуг каркаса підібрати непросто.
Але москвичу Михайлу Миколайовичу Симакову вдалося знайти рішення цієї проблеми. За запропонованою ним схемою можна побудувати теплицю, що практично не має жодної металевої деталі! Сподіваємося, що ця конструкція, цілком доступна для самостійного повторення, зацікавить наших читачів.
Думку виготовити таку теплицю навіяли дві речі, на перший погляд, не пов’язані між собою нічого спільного: промислові арочні склади-сховища та, як не дивно… рибалка. Перше підказало ідею арочної конструкції, друге — застосувати як несучі напівдуги гнучку лозу або молоді пагони дерев (берези, горіха, черемхи тощо) — хлисти, які рибалки нерідко використовують як вудилища. У результаті вийшла дешева й проста споруда, для неї не знадобилося ні дефіцитних матеріалів, ні спеціально обладнаної майстерні. Сокирка, молоток, ножівка, ручний бурав або свердло, ножик, ножиці, пасатижі, а ще паяльник і напилок — ось і всі інструменти для роботи.
А — теплиця, Б — парник.
Кількість необхідних матеріалів залежить від обраних розмірів. Так, за висоти парника 1 м і довжини 3 м знадобиться 15 м² поліетиленової плівки, три колоди або досить товсті жердини довжиною по 3,5 м, чотири кілки-підпірки довжиною по 1,5 м, одна дошка на конек довжиною 3,2 м, чотири металеві скоби або косинки, трохи цвяхів, обрізки міліметрового м’якого дроту, чотири жердини по довжині теплиці та, нарешті, дванадцять гнучких прутів для несучих напівдуг довжиною 1,5 м. Якщо ж ви задумали теплицю людського зросту (1,8 м) при довжині 2 м, то вам знадобляться три колоди Ø 150—200 мм і довжиною 2,2 м під поздовжні зв’язки, три колоди такого ж діаметра довжиною по 2,5 м для кілків-підпірок, десять прутів на напівдуги Ø 25—30 мм і довжиною 2,9 м. За секційного будівництва парник можна продовжити настільки, наскільки дозволяють розміри ділянки та наявність матеріалів.
Роботу доцільно починати з підготовки поздовжніх вузлів каркаса. У кожній колоді або жердині буравом просвердліть отвори під гнучкі прути (див. рисунок). Крім того, на кожній зробіть по три пропили під скоби-фіксатори. Потім беріться за підготовку стійок-опор. Від верхнього краю опори відміряйте відстань, рівну висоті теплиці, і просвердліть наскрізний отвір під упор-обмежувач, а нижній кінець стійки загостріть. Обробіть кінці гнучких прутів з обох боків так, щоб вони без особливих зусиль, але достатньо щільно входили в нижні та верхні отвори поздовжніх зв’язок. Тепер можна братися за монтаж основного каркаса.
1 — нижнє поздовжнє бревно, 2 — стійка-опора, 3 — упор-обмежувач, 4 — гнучкий прут, 5, 10 — скоби-фіксатори, 6 — верхнє поздовжнє бревно, 7 — дошка-конек, 8 — поздовжні жердини, 9 — торцеві стінки.
Вкопавши в землю до упора-обмежувача вертикальні кілки-стійки, прикріпіть до них за допомогою металевих скоб або дерев’яних планок одне з розмічених поздовжніх бревен так, щоб отвори для прутів були суворо горизонтальні. У ці отвори з обох боків верхньої поздовжньої зв’язки вставте гнучкі прути. Після цього на відстані від вертикальних стійок, рівній їхній висоті, з обох боків покладіть поздовжні бревна і зафіксуйте їх металевими скобами (можна й дерев’яними кілками), а потім, обережно згинаючи по дузі, вставте прути в отвори поздовжніх бревен. Отвори, що лишилися по краях бревен, служать для кріплення торцевих стінок, але про це мова піде нижче.
Наступна операція — покриття каркаса поліетиленовою плівкою. Намотайте на довгу жердину потрібну кількість плівки, а другу таку саму жердину обгорніть вільним кінцем плівки в два оберти й прибийте цвяхами до верхньої частини каркаса (див. рисунок). Розмотуючи плівку, покладіть її на напівдуги до нижнього поздовжнього бревна й закріпіть цвяхами. Після покриття плівкою обох боків теплиці місце з’єднання жердин прикрийте дошкою-коньком, щоб не накопичувалася вода.
Торцеві стінки парника невеликої висоти підготуйте з фанери або дощок. Складніше з високими теплицями. У цьому разі я рекомендую зробити торцеві стінки таким чином: підготувати гнучкі прути (такі самі, як для напівдуг каркаса), обмотати їх у два шари поліетиленовою плівкою й закріпити по краях цвяхами; потім у плівці ножицями вирізати паз під верхню поздовжню зв’язку і, обережно згинаючи прути, вставити їх у отвори нижніх поздовжніх бревен. У нижніх кутах торцевої стінки також потрібно зробити вирізи під поздовжні бревна. Обидві половинки стінки мають бути виготовлені так, щоб вони перекривали одна одну на 100—150 мм. Кріплення половинок стінки я виконав за допомогою м’якого дроту Ø 1 мм, яким з’єднав дві суміжні напівдуги — торцевої стінки та несучого каркаса. Залишок плівки знизу можна намотати на палку, трубу або просто притиснути якимось вантажем, наприклад, цеглиною. Зауважу, що одну зі стінок теплиці доцільно зробити глухою, тому плівку слід обгорнути навколо напівдуги й припаяти паяльником по всій довжині.
Отже, основні роботи завершено. Лишається лише уважно перевірити всі стики плівки, щоб під час вітру в місцях нещільного з’єднання не виникала «парусність», що явно небажано.
На завершення додам, що подібну конструкцію можна використовувати й як тимчасове укриття від дощу для овочів і фруктів під час збору врожаю.
«М-К» 4’87, М. СИМАКОВ