У невеликому госпблоці на моїй дачній ділянці була комірка розміром лише 2,2×2,7 м. Якось у спекотний день виникла ідея зробити в ній міні-сауну, а заодно й душовий відсік. Посередині комірки встановив стіну завтовшки 100 мм по всій її довжині — й отримав два приміщення, кожне розміром 2,2×1,3 м. Установив двері з липи та взявся до будівництва сауни.
Спершу зняв стару «вагонку», а потім прибив до стін горизонтальні бруски розміром 30×30 мм з кроком 50 см. Між ними уклав утеплювач ISOVER КТ 40 завтовшки 5 см, а зверху — знову ж таки по брусках — закріпив спеціальну фольгу (вона зветься «фольга-термозахист»). Стики проклеїв фольгованим скотчем. Далі обшив стіни липовою «вагонкою», стики закрив лиштвами з тієї ж липи.
Висота приміщення — 2,5 м — здалась мені зайвою. Тож вирішив опустити стелю до двох метрів. Зробив це за допомогою брусків 40×40 мм: прибив їх по периметру з кроком 40 мм, а поперек натягнув тонкий дріт з кроком 15 мм — для підтримки утеплювача такого ж, як і на стінах, який уклав зверху у два шари. Закрив утеплювач фольгою та обшив стелю «вагонкою».
Підлога спочатку була дерев’яна, але вирішив укласти на неї ще й плитку з керамограніту — надійного, вологостійкого, морозостійкого й міцного матеріалу.
Спочатку уклав лист цементно-стружкової плити (ЦСП) завтовшки 10 мм, розкроївши її за розміром і прикрутивши саморізами до підлоги; у місцях стиків підклав під лист смужку жерсті. Потім — укладання плитки на клей.
Таким чином, усе приміщення було закрито деревом, а лише внизу — плиткою. По периметру підлоги встановив плінтус, у зоні стелі — карниз.
«Вагонку» покрив спеціальним складом Tikkurila Supi Sauna.
Полок зробив із дощок абаша. Деревина абаша застосовується для виготовлення в лазні та сауні полоків, лавок, східців, спинок тощо. Цінують це дерево за унікальну властивість — не нагріватися навіть за високої температури, на відміну від поширених у нас осики та липи. Тому воно набуло популярності серед поціновувачів бань і саун. До того ж абаш легший за осику та липу.
Полок установлено з одного боку на бруску 50×50 мм, з іншого — на додаткову опору у вигляді стійок. Уздовж усього полока під передньою дошкою уклав брусок 50×80 мм і також закрив його дошкою з абаша. Потім усе дерево покрив антисептичним лаком Supi Laudesuoja, призначеним для захисту дерев’яних поверхонь, зокрема полоків у саунах і лазнях. Ним же обробив і підлогову плитку.
З досвіду, ширина полока має бути такою, щоб було зручно і сидіти, і лежати на ньому — зазвичай 0,5–0,7 м (мій — 0,65 м, виходячи з ширини дощок). Рекомендована оптимальна висота — не менш як 1,0 м: саме так і робив. Зазор між дошками полока — 5 мм.
Піч власноруч не виготовляв, а придбав фінську електрокаменку розміром 410x280x600 мм. Її потужності 4,5 кВт вистачає для прогрівання приміщення об’ємом 3–6 м³ понад 80 °C. Підключив її через автомат дротом 4 мм², який проклав заздалегідь під утеплювачем. Температура в сауні піднімається понад 80 °C.
Зверху на каменку, як і належить, уклав 20 кг каміння. При виборі каменів слід орієнтуватися передусім на гірську породу, з якої вони складаються, на розмір, а вже потім на форму. Вважається, що найкраще підходять базові гірські породи, видобуті у кар’єрах. Для електрокаменок найкращими вважаються колоті камені розміром 40×80 мм. Камені природної округлої форми (галька) за споживчими властивостями (теплоємність, стійкість до температурних навантажень тощо) поступаються згаданим колотим.
Піч обніс решіткою з «вагонки», встановивши її всього за 10 см від стіни. Зазвичай спеціальна теплоізоляція між дерев’яною стіною сауни й електрокаменкою не потрібна. У технічних описах зазначено: «Для електрокаменок провідних світових виробників безпечні відстані до дерев’яних елементів сауни дуже малі й становлять усього кілька сантиметрів». Саме тому вони й зручні — не займають зайвої площі.
Велике значення має вентиляція. Фінські фахівці вважають, що максимального ефекту від користування сауною можна досягти, якщо вентиляція забезпечує шестикратну зміну повітря за годину. Якщо приміщення, де встановлена сауна, добре провітрюється, такого обміну можна досягти правильним розміщенням припливних і витяжних отворів. Тому в зоні каменки зробив отвір у сусіднє приміщення — для припливу повітря, а навпроти, над полоком — ще два витяжні, закриті решіткою. Ззовні їх об’єднав повітроводом із заглушкою.
У підсумку вийшла дуже затишна та функціональна сауна, в якій можна посидіти навіть утрьох, а вдвох — розмахнутись віничком. Дрова заготовлювати не треба. Температура регулюється — не треба стежити за нею під час нагрівання. Аромат — чудовий: на стінах повісив мішечки з травами.
Тепер трохи про друге приміщення — душовий відсік. Незважаючи на скромні розміри — 2,2×1,3 м, у ньому без тісноти вмістилося все необхідне для душу. Туди встановлено душовий куточок 0,9×0,9 м. Горизонтальний водонагрівач THERMEX на 80 л розміщено під стелею, тож він не займає корисного простору. На горищі — насосна станція з поверхневим насосом і гідроакумулятором, для зменшення шуму й вібрації — на гумовому листі завтовшки 10 мм. На вулиці — дві з’єднані між собою бочки по 220 л із кульовим краном і поплавком — захистом від переливу. Розводка виконана металопластиковою трубою 1/2”.
Підлогу в душовій покрито лінолеумом, а в місцях прилягання куточка до стін — використано ПВХ-панелі. Проте цього виявилось недостатньо для захисту від вологи (бризок чимало), тож по всьому периметру прикрутив смуги лінолеуму.
Сауна вже чотири роки працює — і жодних проблем. Суцільне задоволення!
В. ЯНКЕЛЕВСЬКИЙ