У В. Бережного дачна ділянка розташована недалеко від міської межі, на березі озера. Від будинку — пів години пішого ходу. Тому Віктор Дмитрович намагається цілий рік проводити вільний час на ділянці, на чистому повітрі.
Тільки ось яка біда: ділянка знаходиться в самому куті дачного селища, за півкілометра від шосе. Взимку це шосе дорожники ще чистять, але в вулиці й провулки селища вони, звісно ж, не заглядають — не зобов’язані. А снігу часом навалює стільки, що поки доберешся до хвіртки, сил ніяких не лишається.
Але після того, як у дачному гаражі у Бережного з’явився потужний саморобний всюдихід-амфібія, конструктор проблему зимової дороги вирішив раз і назавжди. При виборі черговості у виготовленні навісного знаряддя пріоритет було віддано снігоприбиральному механізму.
Те, що потрібен не простий бульдозерний відвал, а шнековий снігоочисник, Віктор Дмитрович зрозумів, коли побачив якось на міській площі акуратну зарубіжну машинку, що спритно розправлялася з заметами навісним механізмом із гвинтом Архімеда. Тільки вирішив для себе, що шнеків потрібно два, щоб сніг вони кидали не в один, а в обидва боки.
1, 10 — борти (сталь, лист s2); 2 — зірочка приводного вала; 3, 24 — кронштейни кріплення приводного вала (сталь, швелер № 6,5); 4, 25 — підпорки (сталь, кутник 25x25x5); 5 — ролик підйомника снігоочисника; 6 — верхній лонжерон (сталь, кутник 45x45x4); 7, 26 — розкоси (сталь, кутник 25x25x5); 8, 27 — водила (сталь, труба 50×1,5); 9, 16 — верхній і нижній відвали (сталь, лист s1,5); 11, 34 — косинки (сталь, лист 270х190, s2); 12, 29 — башмаки (сталь, лист s2); 13 — бічна підкладка (сталь, лист s4, 2 шт.); 14, 28 — підкоси (сталь, кутник 25x25x5); 15 — ложе шнека (сталь, лист s1,5); 17 — коробка (сталь, лист s2); 18 — центральна підкладка (сталь, лист s4); 19 — балка (сталь, кутник 45x45x4); 20 — нижній лонжерон (сталь, кутник 50x30x4); 21 — кінцевий підшипниковий корпус шнекового механізму (2 шт.); 22 — спиця (сталь, пруток Ø8, 6 шт); 23, 31 — дуги (сталь, смуга 25×5); 30 — кронштейн ролика (сталь, смуга 40×5); 32 — правий шнековий вал; 33 — кожух зірочки шнекового механізму (сталь, лист s2); 35 — шарнір водила (2 шт); 36 — вісь ролика (сталь, пруток Ø16, L50)
Порившись у своїх запасах у кутку гаража й виявивши там придатні зірочки, ланцюги, підшипники, кутники й листову сталь, конструктор прикинув розміри майбутнього агрегата й за короткий час зібрав собі механічного помічника.
Корпус снігоочисника зварено з трьох зігнутих по радіусу сталевих листів товщиною 1,5 мм: ложа шнека, нижнього та верхнього відвалів. Щоб корпус зберігав жорсткість, зверху й знизу приварено лонжерони з кутників різного перерізу, а з боків — борти зі сталевого листа товщиною 2 мм.
Для стикування з всюдиходом застосовано два водила зі сталевої труби діаметром 50 мм, у задні трохи розплющені кінці яких вварено сталеві шайби як шарніри. Передні кінці водил приварено до ложа шнека через підкладки — шматочки сталевого листа товщиною 4 мм.
Загальну жорсткість агрегату надають підкоси й розкоси з кутника перерізом 25x25x5 мм, приварені до водил і лонжеронів, косинки з листової сталі товщиною 2 мм, а також поперечна балка з кутника 45x45x4 мм. На останній розташовано у своєму кронштейні ролик, через який перекидається трос від підйомної лебідки, схованої під капотом всюдихода.
Нижні кути корпуса снігоочисника від випадкових деформацій захищено башмаками, фігурно зігнутими зі сталевого листа товщиною 2 мм. Вони приварені одночасно до бортів, лонжерона й відвалу.
Основний робочий механізм снігоочисника — шнековий. Він складається з двох стрічок, що являють собою гвинти Архімеда протилежного напрямку й приварені до шпильок М6, які стирчать зі шнекових валів.
1, 11 — половинки кінцевого підшипникового корпуса (сталь, лист s2, 4 шт); 2 — кінцева вісь (сталь, пруток Ø30, 2 шт); 3 — шнековий вал (сталь, труба 42×6,5, 2 шт); 4, 13 — шпильки М6 (сталь, пруток Ø6, 36 шт); 5, 17 — шнеки (сталь, лист s2); 6 — центральна вісь (сталь, пруток Ø40); 7, 16 — центральні підшипникові корпуси; 8 — зірочка (z = 36, t = 19,05); 9 — гайка М36х3; 10 — підшипник 160205 (4 шт); 12 — болт М8 (6 шт); 14, 15 — підшипники 236205
На кінцеві осі шнекових валів насаджено пари підшипників серії 160205, укладені в найпростіші штамповані корпуси. Половинки-чашечки цих корпусів скріплені болтами М8 і за допомогою розпірних спиць із прутка діаметром 8 мм приєднані зварюванням до дуг на корпусі снігоочисника.
Посередині шнекового механізму розташована зірочка з числом зубців 36 і кроком 19.05 мм, закріплена на центральній осі гайкою М36х3. Праворуч і ліворуч від зірочки — підшипники серії 236205, запресовані в точені корпуси-обойми, прихоплені зварюванням до щік кожуха зірочки. Попередньо за допомогою спиць точно по осі ложа шнека було виставлено кінцеві підшипники. І після цього остаточно проварено всі з’єднувальні шви, а кінці спиць, що стирчать назовні з отворів у дугах, обрізано й зашліфовано.
Від маси снігу, що напирає спереду, зірочку шнекового механізму захищає вже згаданий кожух, приварений до відвалів і ложа шнека.
Оскільки міцність корпуса снігоочисника була ослаблена прорізом, вирізаним посередині ложа шнека (для проходу приводного ланцюга), довелося зміцнити корпус коробкою — швелероподібною деталлю, привареною під прорізом до лонжерона й відвалу.
Як уже зазначено, снігоочисник у дію приводиться мотоциклетним ланцюгом із кроком 19.05 мм, натягнутим між зірочками шнекового механізму та приводного вала, розташованого ліворуч на верхньому лонжероні корпуса снігоочисника.
1 — ведуча зірочка (z = 15, t = 19,05); 2, 4 — корпуси підшипників ковзання; 3 — вал; 5 — приводна зірочка (z = 22, t = 19,05); 6, 9 — призматичні шпонки; 7 — масельничка 1M10x1 (2 шт.); 8 — підшипникова втулка (антифрикційний чавун АЧС-1 або АЧК-2, 2 шт.); 10 — фіксатор (штифт Ø8, L12, 2 шт.)
Приводний вал являє собою нескладний редуктор, що передає на шнековий механізм крутний момент від вала відбору потужності на двигуні всюдихода. Зірочки й підшипники ковзання (литі корпуси й втулки) цього редуктора взято від сільськогосподарських агрегатів. Зірочки на валу зафіксовано за допомогою шпонок, а підшипникові втулки з антифрикційного чавуну — штифтами, посадочні місця для яких свердлилися через різьбові отвори в корпусах при викручених масельничках.
Зібраний приводний вал встановлено на двох кронштейнах зі швелера № 6,5, приварених до верхнього лонжерона. Оскільки довжина кронштейнів значно перевищує ширину горизонтальної полиці лонжерона, знадобилися підпорки. Їх було вирізано з кутника 25x25x5 мм і прикріплено зварюванням між кронштейнами й підкладками на ложі шнека.
У підсумку силова схема снігоочисника вибудувалася так, що всі навантаження, які виникають у конструкції під час «прорізання» заметів, передаються по підпорках, підкосах і розкосах на водила й далі на корпус всюдихода, де й замикаються.
Після випробувань і остаточного доведення агрегат було ретельно очищено від нальотів іржі, оброблено антикорозійним складом, загрунтовано й пофарбовано у світло-коричневий колір. Вийшло не гірше за заводське.
І тепер, коли вулиці дачного селища захаращені заметами, Віктор Дмитрович навішує снігоочисник на передню частину всюдихода і неквапом проїжджає до шосе й назад. Саме неквапом, щоб сусідські паркани ненароком не постраждали під натиском його снігових «залпів». Після такого проїзду вулицею, що веде до воріт Бережного, можна гуляти як міською.
«Моделіст-конструктор» № 2’2004, А. НІКОЛАЄВ