Народна мудрість наполегливо радить рахувати курчат восени. Не сумніваючись, зауважимо однак: у період тотального дефіциту, що захлиснув країну, не можна не подбати й про завчасне придбання «вихідного матеріалу» — тих самих живих пухнастих грудочок, які мають перетворитися на майбутніх квочок. Навесні вони, як то кажуть, на вагу золота. Ночами люди стоять біля стін інкубаторної станції в черзі, гадаючи: пощастить — не пощастить їм із курчатами.
Цікаве, схоже, рішення наболілої проблеми пропонує давній передплатник нашого журналу А. Тимошенко. Курчат він радить «висиджувати» в саморобному інкубаторі, який можна легко виготовити в домашніх умовах практично будь-кому охочому. Єдине, що знадобиться при цьому — підшукати старий непридатний холодильник. Після невеликої переробки він, виявляється, здатен з успіхом замінити квочку. І не одну.
Саморобна «фабрика з виробництва живих курчат» — не якесь особливе спорудження. Потрібний для висиджування температурний режим можна ж забезпечити й звичайними електролампами. Потрібну вологість створить кювета з водою, доповнена попередньо намоченою (для збільшення поверхні випаровування) ганчіркою. Примусова вентиляція? Але в живої квочки її теж немає.
1 — корпус старого холодильника, 2 — полиця знімна (3 шт.), 3 — кронштейн-напрямна (20 шт.), 4 — кювета з водою, 5 — лоток картонний (пакувальний на 56 яєць), 6 — термометр електроконтактний, 7 — лампа розжарювання електрична Р-15 (40 Вт, 4 шт.), 8 — яйце (56 шт.), 9 — термометр контрольний, 10 — тканина, змочена водою, 11 — лампа розжарювання електрична (ввімкнена постійно, 40 Вт)
Що стосується пристрою для повороту яєць, то мати такий у саморобному інкубаторі не завадило б. Але це неминуче потягне за собою ускладнення конструкції. Нагромадження додаткових деталей і вузлів погіршить роботу природної вентиляції… А чи не простіше обмежитися елементарним поворотом закладених в інкубатор яєць вручну? Скажімо, 3—4 рази на добу, причому в денний час.
Тоді — справа за головним. На базі чого збирати конструкцію, що вимальовується в уяві? Непогано було б пристосувати якийсь готовий корпус.
І тут погляд упав на викинутий кимось за непотрібністю старий зіпсований холодильник. Так це майже ідеальний для здійснення мого задуму варіант: термоізольований корпус! Приберемо з нього морозильну, уже кимось «розкурочену» камеру та інше непотрібне для конструкції інкубатора обладнання. Зате подбаємо про оснащення майбутньої «фабрики з виробництва живих курчат» електроконтактним термометром і контактором-реле КР-6, котушка якого розрахована на 220 вольт.
Скомпонувати все в єдине ціле — працездатний інкубатор — не складе особливих труднощів навіть для початківця-саморобника (див. ілюстрації). При ввімкненні штепсельної вилки НР1 у мережу загоряються і одразу починають підігрівати повітря в робочому об’ємі колишнього холодильника лампи EL1 — EL5. Задавану температуру відстежує електроконтактний термометр КТ у колі керування контактором-реле KR1. При досягненні потрібного значення t°C цей термометр спрацьовує, подаючи живлення на обмотку KR1. Бувши до цього замкненими, контакти KR1 розмикаються, знеструмлюючи лампи EL1 — EL4. З падінням температури електроконтактний термометр вимкне котушку контактора-реле, яке, у свою чергу, знову замкне контакти KR1.1 — 3 і подасть електроживлення на лампи EL1 — EL4. Процес підігріву робочого об’єму інкубатора повторюється.
НР1 — штепсель, FU1 — запобіжник плавкий, 1 ампер, EL5 — лампа постійного рівномірного прогріву яєць (40 Вт), КТ1 — термометр електроконтактний, KR1 — обмотка контактора-реле КР-6, EL1 — EL4 — лампи розжарювання електричні Р-15 (40 Вт кожна), KR1.1—3 — контакти нормально замкнені контактора-реле КР-6.
Призначення постійно ввімкненої лампи EL5 — забезпечити рівномірність прогріву яєць, створення потрібної вологості за рахунок інтенсифікації випаровування води в кюветі та з поверхні мокрої тканини на нижній полиці. На додачу до всього зменшується частота спрацьовування контактора-реле.
Перед початком інкубації яйця перевіряють, добираючи ті, що мають правильну форму (не трикутну і не особливо круглу), чисту, без напливів і тріщин шкаралупу. Перевагу віддають найсвіжішим, знесеним максимум 5—7 днів тому в курей, 10 днів — у індичок і качок, 15 днів — у гусок. Поверхня таких яєць матова, бо зверху її вкриває надшкаралупна плівка. Вона має бактерицидні властивості, тому мити яйця перед інкубацією не рекомендується.
Інкубатор бажано експлуатувати в приміщенні, де температура підтримується в межах 15—22°С. При закладці яєць простежити, щоб робочий об’єм камери був достатньо прогрітим. Для цього, як показує практика, вихідна температура має на 1—2°С перевищувати температуру, рекомендовану зазвичай на початковому періоді інкубації. Для курячих яєць він триває по 10—11 днів. При інкубації каченят і індичат початковий період займає 13 днів. Для гусячих яєць — 15.
Потрібні температури і вологість у розробленому мною інкубаторі встановлюються досить швидко. Надалі тепла, що виділяється лампами, стає стільки, що автоматика змушена то й діло втручатися, відстежуючи задану за графіком величину. І для скорочення частоти спрацьовування контактора-реле можна навіть викрутити одну-дві сорокаватні лампи-підігрівачі.
а — початковий період, б — середній період інкубації, в — період виводу курчат
Середній період інкубації для всіх яєць встановлюється до початку виводу. А вивідний — з тієї миті, як почується писк пташенят у яйцях. Причому температуру і вологість у середньому періоді інкубації підтримують на меншому рівні, ніж у початковому. Яйця повертають частіше. У вивідний же період температуру знижують ще більше, а вологість і вентиляцію підсилюють за рахунок конвекційних процесів, що відбуваються в робочому об’ємі інкубатора.
Курчата виводяться на 20—21-й день, каченята, індичата — 26—27-й, а гусенята — на 29—31-й день. По тому, що на внутрішній поверхні яйця відсутні залишки невикористаного білка, видно: молодняк бере з материнського матеріалу все, що йому належить.
І ще одне зауваження. Обов’язково треба перевертати яйця, поєднуючи цю операцію з охолодженням. Довго чи охолоджувати? Про строк дізнаєтесь, піднісши яйце до повіки власного ока. Якщо не відчуєте ні тепла, ні холоду — досить. Причому при ручному повороті яєць їх остуджують з другого дня інкубації до початку виводу, поки не почують писк зсередини або поки не почнеться накльов.
«М-К» 11’92, А. ТИМОШЕНКО, пенсіонер, м. Феодосія