На садовій або городній ділянці не потрібен капітальний будинок — часто обходяться невеликою легкою будовою типу госпблок. У подібному приміщенні потребують і дачну ділянку, приступаючи до будівництва майбутньої дачі, яке нерідко затягується не на один сезон.
Однак усі такі будівлі потрібні лише влітку: від пізньої осені, усю зиму і до весняного потепління вони порожні, відкриті непогодою та недоброму «відвідувачу».
От якби їх можна було не лише ставити, а й прибирати, складати на зберігання, коли активний сезон минув.
Ідеєю такого збірно-розбірного будиночка-госпблоку ділиться наш читач О. Низівців.
Освоєння садової ділянки, як правило, починається зі зведення госпблоку. Зазвичай використовуються готові набори для будівництва. Але дуже часто нашвидкуруч збиваються досить убогі споруди, які потім зносяться або розвалюються самі.
1 — фундамент, 2 — дошка обшивки кута, 3 — металева стяжка стінової панелі, 4 — закладні дошки стін, 5 — горизонтальні елементи каркасу, 6 — крокви, 7 — стяжний болт, 8 – стельове перекриття – “палати”, 9 – вікно на терасу, 10 – вертикальні елементи каркаса, 11 – дощата підлога.
До уваги забудовників-початківців пропонується конструкція розбірного садового будиночка, деталі якого можуть бути виготовлені заздалегідь, а складання здійснено на місці в стислі терміни. На відміну від традиційних варіантів, будиночок не перетяжений несучими елементами каркаса. Взявши за основу пропоноване рішення, кожен може самостійно визначити собі остаточні розміри в залежності від наявних матеріалів, реальних потреб та можливостей.
Розбірний госпблок складається із кімнати площею 9 кв.м та тераси площею 4.5 кв.м. Каркас, що несе, виготовляється з 16 дощок з поперечним перерізом 120×40 мм. Розміри поперечного перерізу елементів каркасу можуть бути й іншими, але у бік збільшення, і при цьому має бути дотримане відношення товщини до ширини 1:3, принаймні у місцях вузлів з’єднання елементів каркасу. Схема каркаса, що несе, і вузол з’єднання представлені на малюнках.
1 — вертикальні елементи каркасу, 2 — горизонтальні елементи (подовжні, найдовші, поставлені рубом).
Для забезпечення складання стінових панелей з обрізків дощок горизонтальні елементи каркаса додатково розпираються стійками Н-подібного поперечного перерізу, що розташовані посередині. Якщо дошки, якими передбачається виконувати заповнення стінок, мають більшу довжину при товщині їх не менше 40 мм – їх, зрозуміло, перепилювати не слід, а відповідно видозмінити рішення панелей. Не виключено, що при неякісному складанні стіни може повести, тоді, можливо, все ж таки доведеться накласти на них додатково вертикальні стяжки з брусків (зовні і зсередини) на болтах М8.
Висота вертикальних стійок каркаса визначається габаритами дверного блоку, що є у вашому розпорядженні. У нашому випадку вона становить 210 см. Довжина горизонтальних елементів каркаса 470 см. На відстані приблизно третини довжини в них виконані наскрізні отвори розміром 40×120 мм. На кінцях всіх несучих елементів каркаса є пази розміром 40х120 мм.
У трьох вертикальних стійок, розташованих поблизу осьової лінії споруди, на кінцях є шипи перерізом 40×40 мм, під які необхідно зробити відповідні отвори в горизонтальних елементах каркаса.
Для такого спрощеного домену можливе застосування спрощеного фундаменту будь-якого типу. Однак найкраще — стовпчастий, із застосуванням, наприклад, азбоцементних труб, які розташовані під вертикальними елементами каркасу. Але оскільки маса будиночка відносно невелика, для протидії перекиданню від вітрового навантаження каркас повинен бути надійно з’єднаний з фундаментом. Для цього, наприклад, бетонні опори можуть бути вмонтовані попередньо анти-септовані дерев’яні пробки, до яких каркас кріпиться глухарями. Або ж використана металева арматура: швелери, куточки відповідного перерізу.
Загальна стійкість споруди по відношенню до всіляких перекосів забезпечується підкріпленням каркаса діагональними розтяжками, що виготовляються з дроту діаметром 8-10 мм, з різьбленням на кінцях. Горизонтальність привалкової площини фундаменту контролюється за допомогою рівня, а вертикальність стійок – схилом, маніпулюючи ступенем натягу розтяжок.
На вертикальних елементах каркаса після його збирання кріпляться бруски перетином 40×40 мм і 80×40 мм (на кутових стійках – дошки 120×40 мм): вони утворюють пази для закладки дощок стінових панелей. Дошки закладаються зсередини будиночка, зверху донизу. Тому бруски всередині приміщення не повинні доходити до верху на ширину дошки.
Заповнення стінових прорізів найкраще зробити шпунтованими дошками (товщиною 40 мм, але можна використовувати і дошки меншої товщини, у тому числі, що з’єднуються в чверть). Для зменшення щілини від короблення дощок рекомендується вести заповнення стінових прорізів з урахуванням розташування річних кілець у дошках, як показано на малюнку. При цьому гребінь шпунта повинен бути орієнтований нагору, щоб перешкоджати проникненню вологи. Для кращого ущільнення шпунтових з’єднань при закладці дощок рекомендується користуватися барсиком – потужною киянкою – та відрізком дошки з розширеним шпунтовим пазом.
1 — стовпчик, 2 — дерев’яна пробка, 3 — металевий профіль.
Після закінчення заповнення стінових панелей зазори між поздовжніми елементами каркаса і останньою дошкою тимчасово заповнюються будь-яким матеріалом, що ущільнює. Після усадки стін надалі можна буде встановити постійні дошки.
Для влаштування покрівлі госпблока попередньо збираються чотири кроквяні арки. З’єднання крокв у зоні коника даху здійснюється за допомогою металевої стяжки діаметром 8…10 мм з різьбленням на кінцях. Під гайки потрібно підкласти металеві шайби. Переріз крокв має бути не менше 40×100 мм. У кроквах для кріплення до каркаса робляться фігурні вирізи та використовуються сталеві болти М8.
Якщо покрівля буде виконана з азбоцементних листів, то для решетування необхідно застосовувати бруски перетином 40×60 мм, розташувавши їх на відстані 500 мм (один лист покрівлі повинен спиратися на три бруски). Для більш економного використання шиферу частину листів доведеться перепиляти навпіл ножівкою або, пробивши отвори пробійником, акуратно переламати лист. Для м’якої покрівлі решетування, природно, необхідно робити більш щільну.
1 — дерев’яна киянка, 2 — дошка-накладка з розширеним пазом, 3 — стінові дошки (укладаються різноспрямовано на малюнку річних кілець).
Горищний простір над житловою кімнатою такого малогабаритного госпблоку перекривати стельовим настилом недоцільно. Однак для покращення внутрішнього вигляду доміни крокви зсередини необхідно обшити якісним матеріалом: вагонкою або оргалітом по каркасу з рейок. Бажано при цьому застосовувати кріплення, що не корродує: оргаліт, наприклад, можна прибити цвяхами з алюмінієвого сплаву, що застосовуються для кріплення м’якої покрівлі, або будь-якими іншими, але оцинкованими. У зоні тераси, навпаки, бажано створити горищний простір, перекривши стельову частину дошками товщиною 40 мм: утворюється така собі подоба полотен або міні-спальня «на дві персони». Фронтони госпблоку зашиваються якісним матеріалом, забезпечуючи належну щільність або «нахльостування» на стиках дощок або листів. Над терасою необхідно передбачити кватирку для провітрювання будиночка.
Влаштування статі особливих пояснень не вимагає, на цю тему було чимало публікацій. До поздовжніх дошок каркаса кріпляться лаги (попередньо антисептовані — наприклад, засобом «Сеніж»), всього три штуки, перерізом не менше 80×80 мм. У їхній середній частині влаштовуються додаткові опори. Підлогові дошки беруться завтовшки 40 мм. Для спрощення складання-розбирання обшивку крокв, стелі, фронтонів і підлоги можна вирішити у вигляді целікових панелей, що прикріплюються, наприклад, на меблевих гвинтах або болтах.
А. НИЗІВЦІВ