Мотоблоки, міні-трактори, картоплезбиральні комбайни… Для економічно міцних господарств та подвір’їв така техніка давно вже не в диковинку. Уділом менш успішних, здається, залишається лише надія на себе, на свою вмінність майже з «утилю» створювати добротних механічних помічників, та на надзвичайно прості, зате безвідмовні сільгоспзнаряддя — «подарунок глибокої давнини».
Однак за будь-якого достатку та рівня технічної оснащеності завжди є і будуть садово-городні «дрібниці», використання яких допомагає в так званій повсюдній боротьбі за врожай.
Неминучий біг часу особливо відчутний у комп’ютерному світі. Здавалося б, ще зовсім недавно майже межею досконалості вважалися Pentium 1 з тактовою частотою процесора 100 МГц, 500-мегабайтним жорстким диском, розширеною до 32 Мбайт оперативною пам’яттю та операційною системою типу Windows 3.хх. Зараз же нікого не дивує і Core2Duo з його феноменальними можливостями, 250-гігабайтним вінчестером, «оперативкою» на 2 Гб та різноманіттям ОС: від Windows 9х.хх/ ME/2000/XP/Vista до Linux, FreeBCD. Комп’ютерне «залізо» та програмне забезпечення починають морально застарівати майже з самого моменту розробки. Куди ж подіти те нароблене, чому неминуче належить зникати в Лету — швидкоплинну річку часу?
1 — гілка дерева або зачіп на жердині; 2 — «ниткові» підвіски; 3 — компакт-диски в ролі захисника саду-городу; 4 — клейкий шар приманки; 5 — прилипла комаха; кількість кожної з вищезгаданих деталей — за місцем встановлення
Для застарілих (або таких, що з різних причин прийшли в непридатність) комп’ютерних та музичних компакт-дисків, яких у будь-якого користувача ПК накопичується чимало, здається, є тепер дуже оригінальна сфера застосування: служити… засобом захисту саду-городу. Будучи розвішані на жердинах або гілках дерев, вони «світловими зайчиками» здатні з великою ефективністю відлякувати птахів від засіяних ділянок, а також на початковому етапі розвитку рослин та в період дозрівання врожаю.
Але це ще не все. При покритті тих самих компакт-дисків липким «мухоморним» шаром з «недзеркального» боку (бажано яскраво-жовтого кольору) виходять не менш дієві клейкі пастки для шкідливих комах.
Наступний приклад пов’язаний з вентиляторами охолодження електронної апаратури (кулерами) типу JF-1225 (JF-1225B2H). Одне з традиційних місць штатної установки для них — зворотний бік нижньої (решітчастої) частини передньої панелі системного блоку. Однак вісь обертання у таких вентиляторів виявляється розташованою в горизонтальній площині, що сприяє виникненню радіальних биттів, передчасному зносу підшипників.
«Захандрілі» вентилятори, природно, доводиться замінювати на нові. Однак і старим можна знайти гідне застосування. Як показала практика, після типових техобслуговувань вони цілком прийнятні для роботи при вертикальному розташуванні осі, коли радіальні навантаження мінімальні. Справді ідеальним місцем установки для таких «ветеранів» є… теплиці. Точніше — вхід (вихід) труб системи вентиляції.
1 — блок електроживлення старого комп’ютера; 2 — мережевий кабель; 3 — низьковольтна проводка з двома штатними електророз’ємами; 4 — «реанімований» вентилятор охолодження електронної апаратури (кулер) типу JF-1225 (JF-1225B2H); 5 — вентиляційна труба теплиці
Розрахунок простий. За існуючими нормативами на кожні 6 — 8 м2 корисної площі теплиці передбачається мати як мінімум одну вентиляційну трубу стандартного перерізу 120×120 мм2. Адже це і є «площинні» розміри згаданих вище вентиляторів, що мають (при робочій напрузі 12 В, струмі 0,3 А та частоті обертання 2400 об/хв) продуктивність 2,32 м3/хв!
Потрібне електроживлення? Як кажуть, немає проблем! Необхідні 12 В здатний забезпечити силовий блок навіть від якогось морально застарілого комп’ютера, що пилився в очікуванні своєї долі серед іншої демонтованої техніки. Електробезпека, що називається, гарантована «низьковольтністю» самих вузлів-деталей. Та й з електромонтажем жодних труднощів не виникне, оскільки запропоноване технічне рішення орієнтоване на максимальне використання переваг уже наявних (штатних!) електророз’ємів.
Не виключено, що хтось із ощадливих самодільників запропонує нові, не менш оригінальні технічні рішення, в основі яких — використання «реанімованих» деталей, вузлів та блоків від комп’ютерів морально застарілих моделей. Як і інші читачі, звичайно ж, буду радий познайомитися з цими розробками на сторінках улюбленого журналу «Моделіст-конструктор».
Н. БУЛИК, м. Староконстантинів, Україна