У садових і дачних лавок від атмосферних впливів найбільше страждають сидіння: на їх горизонтальній площині накопичуються снігові шапки, що розмокають у відлигу, та дощі чинять свою руйнівну дію. Фарбування олійними фарбами, звичайно, допомагає, але не рятує.
Однак є можливість зробити сидіння таким же довговічним, як і спинка. Як цього досягти, підказує читачам угорський журнал «Езермештер».
Конструкція пристінної лавки може варіюватися в деталях, але буде незмінною в головному: її сидіння повинно мати можливість складатися, опиняючись в одній площині зі спинкою. Розглянемо два такі варіанти.
ДЕРЕВ’ЯНИЙ ДИВАН
Основою його буде рама спинки, що збирається з дощок перерізом 70×20 мм. Для неї знадобиться чотири дошки довжиною 820 мм — для вертикальних стійок і дві горизонтальні стяжки довжиною 1800 мм. Для невеликого відступу дивана від стінки та його фіксації на ній збирається Г-подібний горизонтальний кронштейн з двох дощок довжиною 1800 мм. Такої ж довжини будуть і чотири дошки спинки. На нижній з них з відступом від стійок встановлюються карткові петлі, до яких кріпляться чотири поперечні дошки сидіння довжиною 430 мм. На останні набивають поздовжні дошки довжиною 1800 мм, що утворюють власне сидіння.

1 — стіна; 2 — рама спинки; 3 — дошки спинки; 4 — дошки кронштейна; 5 — поперечина сидіння; 6 — петлі; 7 — дошки настилу; 8 — опора; 9 — стяжка опори; 10 — стяжки рами.
Залишається зібрати його опорну частину. Для цього до кожної з поперечних дощок сидіння також на петлях кріпляться ніжки з дощок довжиною 410 мм. Для надання більшої стійкості вони скріплюються внизу попарно перемичками довжиною 550 мм — виходить міцна опора у вигляді напіврами. Завдяки згаданим петльовим вузлам перед негодами або на зимовий період таку лавку можна складати у вертикальний щит: опорні напіврами піднімаються до сидіння і разом з ним опускаються, опиняючись під спинкою.
ЛАВКА-СКЛАДИШ
Інший варіант складальної лавки (рис. 2) теж пристінного розташування, але виконується без спинки та за іншою схемою складання опорних ніжок.

1 — стійки рами; 2 — дошка рами, горизонтальна; 3 — стяжка рами, верхня; 4 — стяжка рами, нижня; 5 — петлі; 6 — поперечина сидіння; 7 — дошка настилу; 8 — ніжки; 9 — підп’ятник.
Низьку П-подібну раму складають три дошки перерізом 70×20 мм: горизонтальна — довжиною 1250 мм, вертикальні — 450 мм. Останні пов’язані між собою перемичкою з дошки довжиною 1250 мм. Під верхньою горизонтальною дошкою встановлюється ще одна, довжиною 1200 мм, площина якої звернена до стіни — для зручності кріплення. З іншого боку на ній встановлені з відступом від кінців у 220 мм дві карткові петлі, до яких кріпляться поперечини сидіння з дощок довжиною 410 мм. До них, як і в першому варіанті, прибиваються поздовжні дошки сидіння. А до передніх кінців поперечин знизу також ставляться петлі, але, на відміну від першого варіанту, не для поздовжнього (по відношенню до поперечини), а для поперечного складання. Тут ніжки будуть прибиратися назустріч одна одній. Щоб вони при цьому не накладалися одна на одну, петлі під них на поперечинах зміщені на ширину ніжки. Висота ніжок — 410 мм. Якщо під ними не тверда, а ґрунтова майданчик, то краще виготовити дощаті підп’ятники, укоротивши ніжки.
У складному вигляді така лавка виглядає як захищений з усіх боків щит у коробі.
