Обігрівачем типу міні-електрокалорифер (МЕК) зараз навряд чи кого здивуєш. Придбати ці малогабаритні й досить зручні побутові прилади можна на будь-який смак.
Але ж зовсім не обов’язково витрачатися на вироби промислового, тим більше імпортного виробництва. У мене, наприклад, давно вже служить саморобний і, за єдиною згодою домочадців, дуже естетичний МЕК. В основі його — нихромова спіраль від плитки, електрофонний моторчик (надалі іменований «для солідності» електродвигуном) та жерстяна банка з-під фарби.
Як і в більшості промислових аналогів, потік повітря в цьому калорифері створює саморобний багатолопатевий пропелер. Жорстко зафіксований на валу електродвигуна, він прогоняє повітря через розжарену нихромову спіраль, закріплену на розпірках з жаростійкого електроізолювального матеріалу. Це в режимі обігріву приміщення або просушивання одягу. При вимкненому нагрівачі саморобний МЕК працює як звичайний вентилятор.
Тобто бездіяльність такому електроприладу не загрожує. У надійності його теж сумніватися не доводиться. Єдине, що потрібно від користувачів, не забувати про правила пожежної безпеки.
1 — корпус; 2 — термоізолятор (шифер, смуга L150, 4 шт.); 3 — електронагрівач; 4 — ізоляційна вставка; 5 — клема (2 шт.); 6,8 — ніжки; 7 — монтажні дроти в термостійкій ізоляції; 9 — гвинт М4 (4 шт.); 10 — кутовий кронштейн (кількість — за кількістю лопатей пропелера); 11 — пропелер; 12 — кріпильна втулка; 13 — ротор електродвигуна; 14 — електродвигун з конденсатором і резистором у ланцюзі обмоток; 15 — електричний шнур; 16 — загальний вимикач; 17 — вимикач електронагрівача; 18 — панель управління; 19 — регулятор оборотів; 20 — гвинт-саморіз (7 шт.); 21 — ручка;
штепсельна вилка та плавкий запобіжник умовно не показані; розміри саморобних деталей — за місцем
Як уже зазначалося, як корпус для саморобного МЕК пристосована жерстяна банка з-під фарби. Продиктовано це не стільки доступністю вихідного матеріалу, скільки максимальною простотою, а отже, і надійністю всієї конструкції. При будь-якому іншому технічному рішенні довелося б подбати про додаткові кронштейни для кріплення електродвигуна.
Тут же кронштейни не знадобилися, їх замінило… дно банки. У ньому строго по центру прорізано повітрозабірне вікно та просвердлені отвори під гвинти кріплення електродвигуна.
Дуже вдало підійшов електродвигун від електрофона «Юність-301». Він компактний, надійний і економний і в той же час розвиває досить великий крутний момент і високу швидкість обертання вала. А найголовніше — для роботи в побутовій мережі йому не потрібні ні понижувальний трансформатор, ні імпортний адаптер.
Зокрема, до побутової мережі 220 В цей електродвигун, що має всього лише дві обмотки, можна підключити за схемою з конденсатором К-40П ємністю 1 мкФ та резистором ПЕ-7,5 опором 1,2 кОм. А щоб таким пристроєм було зручніше користуватися, введені невеликі удосконалення у вигляді змінного резистора СП (1 Вт, 680 Ом) регулювання швидкості повітряного потоку та тумблера управління нагрівачем.
Пропелер вирізаний з білої жерсті від консервної банки. Число лопатей обирається за бажанням — я обмежився п’ятьма. Кріпиться такий пропелер на валу електродвигуна за допомогою нескладних кронштейнів (відрізків сталевого кутика) та втулки, виконаної з тієї ж білої жерсті. Пайка — олов’яним припоєм.
Нихромовий нагрівач — від недорогої електроплитки. У калорифері ця спіраль розміщена на жаростійких шиферних розтяжках-термоізоляторах, у яких зроблені отвори відповідного діаметра та центральний (під збірку в шип) прямокутний проріз. Причому довжина останнього у скріплюваної у вигляді літери X пари в два рази більша, ніж у хрестоподібного варіанту.
Для зручного підключення нагрівача до МЕК передбачені спеціальні клеми. У калорифері вони розташовані внизу корпусу-банки, на спеціальній панелі зі склотекстоліту.
У верхній частині повітрозабірного торця МЕК на гвинтах-саморізах закріплена панель управління з плавким запобіжником (на складальному ескізі не показаний), регулятором швидкості обертання вала електродвигуна, тумблерами вмикання побутового приладу як з нагрівачем, так і без нього.
Щоб вся ця конструкція була стійкою, знизу корпусу пригвинчені ніжки, а зверху передбачена ручка для перенесення. Маса саморобного електрокалорифера трохи більше кілограма. Споживана потужність залежить в основному від нагрівача. У даному варіанті вона близько 100 Вт.
А. КЛОЧКОВ