Водні лижі з’явилися у нас порівняно недавно і одразу ж набули численних прихильників. Лижник, що стрімко мчить по водній гладі, завжди збирає на березі велику кількість глядачів. Дивлячись, як він легко й непримусово виконує запаморочливі повороти, кожен мимоволі відчуває бажання хоч на мить опинитися на його місці. Але багатьох лякає швидкість воднолижника і особливо наслідки у разі падіння. Звичайно, водні лижі вимагають від людини мужності та сміливості. І все ж вони доступні кожному — від 7 до 70 років.
Найважче у воднолижному спорті — це перший старт. Рідко він закінчується вдало. В результаті падіння — розчарування, невпевненість у своїх силах. Щоб уникнути цього не дуже приємного моменту, тренування та підготовку до першого старту треба починати на березі. Пройти тренувальні заняття можна за спеціальним комплексом вправ для початківців воднолижників. Тим, хто вперше захоче випробувати свою «невагомість» на воді, допоможе також запропонована конструкція монолижі. Вона дуже проста, і виготовити її може кожен, хто хоч трохи володіє навичками столярної справи. Крім того, щоб монолижа глісувала, швидкість катера-буксирувальника може бути вдвічі меншою, ніж при звичайних, серійно випускаємих водних лижах.
1 — перо керма; 2 — кіль; 3 — буксирний трос; 4 — основа монолижі; 5 — педаль; 6 — кермова планка; 7 — дерев’яна рукоятка; 8 — сидіння; 9 — гнучкі тяги; 10 — коромисло.
Для виготовлення монолижі (рис. 1) знадобиться один лист фанери товщиною 3 ÷ 4 мм, кілька рейок і нескладний столярний інструмент. Вона складається з основи, системи управління та сидіння.
Основу лижі склеюють з 2 шарів фанери. Відріжте дві смуги шириною 600 мм і довжиною 1525 мм. Верхні шари фанери повинні розташовуватися вздовж лижі. Обидві смуги змажте клеєм (казеїновий, ВІАМ-БЗ, епоксидний) і укладіть на заздалегідь підготовлений стапель — два шаблони на рівній поверхні (рис. 2). Обидва листи фанери спресовуються за допомогою вантажу, допоміжних планок і цвяхів. Коли клей остаточно просохне, заготовку знімають з шаблону і обробляють за розмірами.
Сидіння набирається з 3 ÷ 4 рейок перерізом 50X15 мм так, щоб його габарити вийшли 400X280 мм. Вузли кріплення можна посилити дюралюмінієвим куточком 20X20X3 мм. Центрування підбирається практично — переміщенням сидіння відносно основи. У потрібному положенні воно фіксується двома болтами М6 або М8 з шайбами.
Система управління дозволяє виконувати плавні повороти, тримати потрібний курс за катером-буксирувальником. Вона складається з кермової планки, тяг і коромисла, пов’язаного з кермом. Конструктивно управління може бути виконане у двох варіантах. Наприклад, з двома гнучкими тягами і коромислом на кермі (рис. 1) або однією жорсткою тягою і качалкою на кермі (рис. 3). Віссю керма може служити трубка Ø 14 ÷ 16 мм (Крім перехресної, може бути і пряма проводка тросів.)
Для виготовлення монолижі можна використовувати будь-які підручні матеріали. Конструкцію лижі можна змінювати на свій розсуд, зберігаючи лише основні розміри. Зовнішній вигляд і термін служби її залежить від технології виготовлення та якості обробки. Можливі три варіанти обробки.
Перший варіант не потребує дефіцитних або дорогих матеріалів. Готовий виріб просочують два-три рази гарячою оліфою (натуральною або «оксолем», при t = 110 ÷ 120°). Особливу увагу звертайте на торці, оскільки це найбільш гігроскопічні місця. Їх треба покрити оліфою чотири-п’ять разів. Після повного висихання оліфи та шпаклівки пофарбуйте всю конструкцію два-три рази олійною фарбою.
Другий варіант менш трудомісткий. Замість оліфи двічі покрийте лижу нітролаком (емаліт, нітрогліфталевий меблевий лак № 754 тощо) і після шпаклівки — нітрофарбою.
Ще краще, якщо ви маєте епоксидну та поліефірну смолу. Їх замінником може служити польський лак для підлоги. Деревину перед покриттям смолою або лаком забарвлюйте різнокольоровими аніліновими барвниками. Полімерне покриття збільшує термін служби монолижі.
При всій надійності системи не виключена ймовірність падіння під час навчання воднолижника. Тому навчаючийся повинен вміти плавати, а водій катера-буксирувальника — мати досвід буксирування лижників. На катері треба мати рятувальне коло. Перед стартом навчаючийся повинен надіти рятувальний нагрудник або жилет. Не слід одразу прагнути до виконання складних рухів (стрибки, різкі повороти тощо). Все це прийде саме собою після кількох стартів. Довжину буксирувального троса беруть у межах 18 ÷ 25 м. Занадто короткий трос не дасть свободи лижнику, йому буде заважати крута хвиля від катера-буксирувальника.
Водну лижу такого типу може буксирувати човен глісуючого типу або катер з мотором «Вітерець» (або потужнішим) з мінімальною швидкістю 15 ÷ 20 км/год. Конструкція монолижі розрахована на лижника вагою до 50 кг. Для лижника більшої ваги на кожні 10 кг необхідно збільшити ширину лижі на 50 мм.
Б. МИРОНОВ