Дуже часто весна у нас у Сибіру видається затяжною та холодною. А тому розсаду найпоширеніших овочевих культур: огірків і помідорів більшість городників висаджувати в відкритий ґрунт навіть наприкінці травня не поспішають — адже, за багаторічними спостереженнями, заморозки можуть повернутися аж до 10 червня. Однак і тягнути з цією справою не можна — адже перші осінні заморозки трапляються і в кінці серпня. У такий короткий теплий проміжок овочі навіть не встигають дозріти.
Не набагато краще це становище і на більшій частині європейської території країни — недарма навіть середню її смугу вважають зоною ризикованого землеробства. А тому вирощувати овочі без теплиць — справа ненадійна.
Тим часом у сьогоднішній час майстровій людині зробити теплицю не тільки не складно, але й недорого. До того ж для тих, хто задумав у майбутньому велику будівлю (за сімейними масштабами), зведення теплиці стане хорошою практикою.
Перш ніж почати спорудження теплиці, зробив її ескізний проект у розрахунку на наявні пиломатеріали. У ході проектування визначилася потрібна їх кількість і стало ясно, які і скільки треба ще придбати.
Теплиця — стаціонарна (нерозбірна), класичної форми (якщо так можна сказати) — у вигляді будиночка: у плані — прямокутної форми з двосхилим дахом і фронтонами.
1 — свая (куточок 45×45, L = 1510, 14 шт.); 2 — поздовжній ростверк (брус 250×100, L = 6000, 2 шт.); 3 — нижня поздовжня обв’язка (брус 100×100, L = 6000, 2 шт.); 4 — стійка (брус 100×60, L = 1600, 14 шт.); 5 — підкіс (брус 100×60, 8 шт.); 6 — верхня поздовжня обв’язка (брус 100×60, L = 6000, 2 шт.); 7 — крижана балка-ферма (2 шт.); 8 — кроквяна нога (дошка 100×30, 20 шт.); 9 — дверний косяк (брус 100×60, 4 шт.); 10 — ригель (брус 50×50, 2 шт.); 11 — дверна притолока (брус 100×60,); 12 — рамка дверей (дошка s20, 2 шт.); 13 — верхня поперечна обв’язка (брус 100×60, 4 шт.); 14 — нижня поперечна обв’язка (брус 100×100, 2 шт.); 15 — поперечний ростверк (брус 250×100, 2 шт.)
Фундамент теплиці досить своєрідний. Спочатку по запроектованому периметру стін були укладені потужні бруси (за перерізом майже такі ж, як шпали залізничної колії, і теж просочені антисептиком). Кутові сполучення брусів виконав «вполдерева», а скріпив їх сталевими скобами. Потім уздовж брусів з внутрішньої сторони по кутах і через певні проміжки були забиті сваї зі сталевого рівнополичного куточка №4, 5 (45x45x5 мм) довжиною 1510 мм на глибину близько 1200 мм.
У верхніх кінців куточків на прилеглих до брусів полицях просвердлив недалеко один від одного по два отвори діаметром 6,5 мм і через них прикріпив бруси до свай 200-мм цвяхами. Вийшло так, що бруси повисли на певній відстані від землі, як свайний ростверк. Але це поки що. Згодом на всю внутрішню територію насипав гумус — родючий органічний ґрунтовий шар товщиною понад 200 мм, який потрапив і під бруси, прикривши щілину.
На фундаментні бруси укладав бруси нижньої обв’язки перерізом 100×100 мм майбутнього каркаса теплиці, скріпивши і ті, і інші 200-мм цвяхами.
Каркас стін намітив виконати з бруса перерізом 100×60 мм. Відстань між сусідніми стійками призначив у 1 м, оскільки передбачав обтягнути стіни товстою поліетиленовою плівкою. При великих проміжках важко забезпечити таке натягнення плівки, при якому б вона не тріпоталася під напором вітру і не сильно б обвисала під нагріванням сонячними променями.
З’єднання стійок з обв’язкою може бути різним: паз — шип, скобами, на коннекерах або найпримітивнішим способом — цвяхами вкосину. Зверху стійки з’єднуються верхньою обв’язкою. Кріплення елементів подібне до того, що виконано в нижній обв’язці. У фронтонних стінах обв’язка розрізана, тому що в середній частині встановлюються косяки дверного отвору. Оскільки стіни теплиці невисокі, то частину дверного отвору довелося завести у фронтони. До того ж висока дверь сприяє швидкому і повному провітрюванню теплиці в спекотні дні — адже найбільш прогріте повітря збирається саме під дахом. Тут же відзначу, що для регулювання волого-теплового режиму всередині теплиці в її торцевих стінах обов’язково влаштовуються закриваючі-відкриваючі невеликі вентиляційні отвори на кшталт форточок.
Оскільки стіни мають форму прямокутника (як відомо з геометрії — фігури нежорсткої), то принаймні між кутовими і сусідніми стійками, як у бічних, так і фронтонних стінках, треба встановити укосини.
1 — нижній пояс (дошка s25, L = 6000); 2 — верхній пояс (дошка s25, L = 6000); 3 — стійка (дошка s25, L450, 3 шт.);
4 — підкіс (дошка s25, L1250, 2 шт.)
На цьому перерву опис конструкції спроектованої теплиці і повернуся до того моменту її будівництва, коли фундамент, а точніше — свайний ростверк був готовий і на нього вже були укладені бруси нижньої обв’язки каркаса стін.
У цей час, проходячи одного разу по оживленій вулиці, побачив, як в одній з квартир багатоповерхового будинку міняють віконні рами на склопакети. Тут же осяяла думка: ось би такі рами використати на спорудженні теплиці. Поцікавився у господаря, як він збирається їх використовувати. Почув відповідь: «Якщо допоможеш вивезти на звалище — заплачу». Оглянувши вікна, я зрозумів, що на звалище їм ще рано — дерево без гнилі і сухе — для теплиці кращого і не треба. Тут же домовився про транспорт і перевіз рами до себе додому.
Дома обміряв вікна і прикинув, як розподілити їх по стінах. Не всі рами були однакові, а головне — їх розміри не були кратними довжині і ширині побудованого фундаменту. Зрештою ця проблема вирішилася досить просто: на довгих (бічних) стінах встановив дві стійки-вставки, а на коротких (фронтонних) стінах компенсував різницю в розмірах за рахунок ширини дверей — вони теж саморобні, і їх зробив трохи ширшими, ніж було необхідно.
У нижній обв’язці, взагалі-то кажучи, необхідність відпала, але вирішив її не розбирати — вже дуже міцно прибив її бруси до фундаментних. Верхню обв’язку залишив як в ескізному проекті — адже вона служить ще й опорою крокв даху.
Каркас даху зробив, як було сказано раніше, такий самий, який задумав у початковому варіанті, оскільки старих рам вистачило тільки на стіни.
По-перше, крижану балку виконав з дошок-«двадцятьп’яток» шириною 150 мм у вигляді плоскої ферми. Нижній пояс ферми укладав на дверні притолоки, а до верхнього прикріпив верхні кінці кроквяних ніг. Нижні кінці крокв врізав у верхні обв’язки бічних стін і закріпив цвяхами. Після цього кожну пару кроквяних ніг скріпив ригелями з відрізків бруса перерізом 50×50 мм, пропустивши їх під нижнім поясом крижаної ферми.
Крокви були запроектовані над кожною стійкою і ще між ними (див. креслення), щоб плівка покрівлі сильно не провисала. У натурі ж встановив їх рідше (див. фото), що теж виявилося прийнятним, оскільки в якості покрівлі використав армовану поліетиленову плівку. Притискав її до крокв і верхньої обв’язки тонкими дерев’яними рейками, а рейки прибивав дрібними цвяхами. Такою ж плівкою обтягнув рамки дверей — вони досить високі і тому зі склінням були б важкуваті. Відкривати ж двері доводиться досить часто, а скляні при цьому — небезпечні.
Тепер, побудувавши теплицю, я маю можливість висаджувати розсаду овочів майже на місяць раніше тих городників, хто теплиць не має, не побоюючись ні пізніх весняних, ні ранніх осінніх заморозків.
«Моделіст-конструктор» № 1’2008, А. МАТВІЙЧУК