Дуже часто для оздоблення виробів із деревини використовують випалювання. Навіть якщо цю операцію виконують спеціальним приладом — випалювачем, вона дуже трудомістка, особливо при нанесенні різних складних орнаментів.
Хочу запропонувати успішно випробуваний механізований метод випалювання складних візерунків та різних аплікацій. Він набагато продуктивніший за традиційний спосіб і до того ж досить ефектний.
Для прискорення робіт використовують звичайний електричний паяльник потужністю 150 Вт (правда, результати з 100-ваттним паяльником нічим не гірші).
Пристосування паяльника для випалювання зводиться до того, що його мідний стрижень сточують так, щоб на його кінці з’явився елемент орнаменту чи малюнка.
1 — ручка; 2 — нагрівач; 3 — фігурний стрижень; А — варіанти випалюваного малюнка — залежно від профілю фігурного стрижня
Круглі елементи виконують на токарному верстаті, а для решти знадобляться лише надфілі. Крім того, для отримання кривих (а також прямих) ліній можна виготовити спеціальні ролики.
Процес випалювання за допомогою таких вставок дуже простий. У паяльник встановлюють один із змінних стрижнів, паяльник вмикають в мережу, давши йому час нагрітися. Після проби на чорновому шматку деревини виконують випалювання на виробі за попередньо нанесеним малюнком чи лініями. При цьому стрижень паяльника притискають до поверхні деревини на 1–2 секунди. Залежно від потужності паяльника час контакту збільшують або, навпаки, зменшують.
Щоб замінити стрижень іншим під час роботи, не потрібно вимикати паяльник і чекати, поки він охолоне; достатньо скористатися пасатижами. Гарячий стрижень слід класти на металеву підставку чи керамічну пластину, обов’язково захистивши його від скочування.
Отримані таким способом орнаменти та малюнки мають дуже акуратний вигляд, виглядають ефектно. Крім того, на виконання потрібна невелика кількість часу, що немаловажно при оздобленні виробу з великою поверхнею або кількох виробів з повторенням малюнка.
Бажано виготовити набір різних за виконанням стрижнів — це значно збільшить різноманітність малюнків. Але треба пам’ятати, що метал стрижнів повинен добре проводити тепло, тому для них використовують мідь, алюміній, оскільки, наприклад, сталеві штифти нагріваються довше.
І останнє: приміщення, де виконують випалювання, потрібно часто провітрювати.
Ще один інструмент може допомогти вам в оздобленні поверхні з деревини методом випалювання — це звичайна електрична дриль або свердлильний верстат. Спосіб отримання малюнка за їх допомогою можна назвати «випалювання тертям». Робочим органом тут будуть спеціально виготовлені опуклі наконечники з металу, отримані на токарному верстаті. Максимальний діаметр такого наконечника не повинен перевищувати 30 мм (перевірено на практиці). Обов’язкова умова для подібного наконечника — наявність виступаючого центру.
Процес випалювання теж простий. Наконечник закріплюють у свердлильному патроні, число обертів дриля встановлюють максимальним, наконечник поступово подають перпендикулярно до наміченого місця. Силу натискання визначають експериментально.
Дуже добре виглядають вироби, оброблені конічними та сферичними наконечниками, після покриття їх безбарвним лаком.
«Моделіст-конструктор» № 5’2006, А. ЛЕУШИН