Снігохід «Компроміс»: тепла кабіна для мотонарт «Буран»

«Буран» не боїться морозів

Чим відрізняється снігохід (мотонарти) від мотоцикла — відомо всім, хто знайомий із цими транспортними засобами. Передусім тим, що перший — гусеничний і призначений для їзди по сніговому покриву, а другий — колісний, для пересування ґрунтом. Щодо комфорту вони однакові: відкриті, хоча мотоцикли експлуатуються переважно в теплу пору року, а снігоходи — у холод і навіть у зимовий мороз.

Як видно з наведеної в статті таблиці, узятої з керівництва з експлуатації снігоходу «Буран», навіть невелика швидкість руху транспортного засобу, тим більше проти вітру, значно підсилює охолодження водія.

Тому ідея додаткового обладнання снігоходу «Буран» вітрозахищеною, а за можливості й обігріваною кабіною була не лише природною, а й, як кажуть, сама напрошувалася.

Снігохід «Компроміс» — тандем теплої кабіни та мотонарт «Буран»
Снігохід «Компроміс» — тандем теплої кабіни та мотонарт «Буран»:
1 — посилювач (2 шт.); 2 — амортизатор (2 шт.); 3 — маятник (2 шт.); 4 — траверса; 5 — кришка технологічного люка; 6 — двері; 7 — лобове скло (оргскло, лист s4); 8 — склоочисник; 9 — кермове півколо; 10 — ручка керування фарою; 11 — фара; 12 — кабіна; 13 — бокове скло (оргскло, лист s4, 2 шт.); 14 — заднє оглядове скло (оргскло, лист s4, 2 шт.); 15 — троси керування; 16 — електрокабель з роз’ємом; 17 — паливний бак обігрівача; 18 — підніжка (2 шт.); 19 — стяжка (2 шт.); 20 — консоль піврами (2 шт.); 21 — підкос (2 шт.); 22 — бампер снігоходу; 23 — мотонарти «Буран»; 24 — кронштейн спинки сидіння мотонарт; 25 — сидіння кабіни; 26 — гумовий чохол; 27 — шарнір дверей (2 шт.); 28 — кермова тяга (2 шт.)

Спочатку розглядали кілька варіантів переобладнання «Бурана». Один із них — накрити весь снігохід суцільною кабіною. Але для такої потрібні були легкі й міцні матеріали — інакше значно зросла б маса машини, піднялося б розташування центра ваги й погіршилася й без того незавидна стійкість.

Другий варіант — доповнити снігохід двомісною передньорозташованою кабіною з розміщенням пасажира збоку від водія. Але й цей варіант відхилили через значну масу кабіни — потужності снігоходу в деяких дорожніх (точніше бездоріжних) ситуаціях могло не вистачити.

Геометрична схема кабіни снігоходу
Геометрична схема кабіни снігоходу:
1 — зовнішня обшивка кабіни (фанера, s3); 2,9 — наповнювач (пінопласт); 3,8 — внутрішня обшивка (фанера, s3); 4 — дротяні скоби; 5 — труба каркаса кабіни; 6 — ущільнювач (піногума); 7 — саморіз; 10 — зовнішня обшивка дверей (фанера, s5); 11 — труба рами дверей

Вирішили зупинитися на одномісній кабіні, поставивши її на «дутики» і з’єднавши кабіну шарнірно з «Бураном». Але цей варіант виявився не остаточним. Згодом від «дутиків» довелося відмовитися: адже з ними не розженешся на достатньо високій швидкості. Відпав і варіант шарнірного з’єднання модулів — виконати цей вузол у домашній майстерні було неможливо, а інших шляхів його виготовлення просто не знаходилося. До того ж таке з’єднання загрожувало втратою слухняності машини на поворотах по ковзкому снігу.

Остаточний вибір (у багатьох речах компромісний) припав на одномісний двоопорний лижний варіант кабіни з тандемним її розташуванням — попереду снігоходу-товкача — і жорстким з’єднанням модулів між собою.

Каркас кабіни з піврамою
Каркас кабіни з піврамою:
1 — приварна шкворнева втулка (труба, Ø45×6, L80, 2 шт.); 2 — траверса (труба, Ø60×3); 3 — кронштейн кріплення важеля перемикання реверс-редуктора снігоходу; 4 — полиця-ложемент під обігрівач; 5 — стакан підшипника кермового вала; 6 — патрубок вихлопної труби обігрівача; 7,8 — рами вітрового й оглядового скл; 9 — косинка зі сферою під кульову опору фари; 10 — задня стінка кабіни (сталь, лист s1,8); 11 — виколотки; 12 — верхня вилка; 13 — підкос (труба 22×1); 14 — нижня вилка; 15 — палець (болт М8); 16 — консоль піврами (труба, Ø20x40x3 мм); 17 — задня косинка піврами; 18 — вилка (сталь, лист s3); 19 — приварна гайка (М8, 2 шт.); 20 — поперечина піврами (труба Ø20x40x3 мм); 21 — днище кабіни (сталь, лист s1,8 мм); 22 — напівпетля шарніра дверей (2 шт.); 23 — кронштейн педалі «гальмо»; 24 — отвір Ø100 для проходження кермової тяги, 2 шт.; 25 — кронштейн педалі «газ»; 26 — кронштейн кермового механізму; 27 — отвір під роз’єм («тато»); 28 — вушко (сталь, лист s4); 29 — шплінт, Ø3; 30 — передня косинка піврами (сталь, лист s3); 31 — кронштейн (сталь, s8); 32 — вентиляційні отвори; 33 — труба стяжки (Ø27×3); 34 — контргайка, M16x1,5; 35 — верхня вилка стяжки; 36 — спеціальний болт M12x1; 37 — труби каркаса (Ø27×1,5); 38 — тяга сидіння; 39 — болт М16х1,5

При цьому наголос робився на мінімальні зміни в конструкції снігоходу зі збереженням можливості експлуатації без кабіни. За сумісної роботи кабіни й снігоходу (КС) з «Бурана» демонтуються кермо з його валом і напрямна лижа. Зняті елементи кладуть у кузов. Тож у потрібний момент можна досить швидко від’єднати кабіну, відновити механізми керування й користуватися снігоходом окремо в штатному режимі.

Тандем «Компроміс» дає змогу експлуатувати його в таких варіантах: 1 — водій + вантаж у кузові (основний); 2 — водій + два пасажири на сидінні мотонарт; 3 — водій + пасажир і вантаж у кузові (екстремальний). Потрібний варіант обирають залежно від конкретних умов експлуатації.

Компонування кабіни
Компонування кабіни (а — передня частина; б — задня частина):
1 — лижа; 2 — поворотний кулак; 3,5 — підшипник 746905; 4 — приварна втулка; 6 — сферична шайба (2); 7 — гайка спеціальна М26х1/М30х1; 8 — контргайка М30х1; 9 — траверса; 10 — кронштейн кермового механізму; 11 — кермовий механізм (від С3Д); 12 — кришка технологічного люка (дюралюміній); 13 — лобове скло; 14 — кронштейн стакана підшипника кермового вала; 15 — кермове півколо, Ø400; 16 — кнопка «стоп» двигуна; 17, 32 — кермові тяги (від С3Д); 18 — кермовий вал; 19 — педаль «газ»; 20 — педаль «гальмо»; 21 — хомут; 22 — ліва консоль піврами кабіни; 23 — вузол кріплення паливного бака (гайка М6); 24 — гумова прокладка; 25 — паливний бак обігрівача; 26 — дуга сидіння; 27 — кріплення дуги (болт М10); 28 — сидіння (від С3Д); 29 — гнучка підніжка (трос, Ø10); 30 — напівпетля шарніра дверей (2 шт); 31 — чохол; 33 — гайка М12х1 з пружинною й плоскою шайбами (2 комплекти); 34 — вісь маятника (шпилька M12x1); 35 — заднє оглядове скло (2 шт); 36 — спеціальний болт M10x1; 37 — верхня вилка; 38 — підкос; 39 — трос педалі «газ» (Ø2); 40 — трос педалі «гальмо» (Ø3); 41 — талреп; 42 — трос перемикання реверса; 43 — права консоль піврами; 44 — виколотка (2 шт); 45 — задня стінка кабіни; 46 — з’єднувальний кабель із верхнім електропультом; 47 — підголовник; 48 — утеплювач (войлок, лист s5); 49 — вогнегасник; 50 — тримач вогнегасника; 51 — лобове скло; 52 — поперечина рами; 53 — пружинний фіксатор; 54 — кришка технологічного люка; 55 — «кишеня» під НЗ; 56 — шарнір люка (2 шт); 57 — бурт із гумовим ущільнювачем; 58 — гумовий ущільнювач лобового скла; 59 — сидіння; 60 — важіль перемикання реверс-редуктора снігоходу; 61 — вилка; 62 — шків Ø125; 63 — ложемент обігрівача; 64 — електричний провід до кнопки «Стоп» двигуна

Кабіна закрита, одномісна, з одними дверима, розташованими зліва. Каркас переважно зварений із тонкостінних сталевих труб зовнішнім діаметром 27 мм, а в особливо відповідальних місцях їх стики додатково посилені косинками. Лише траверса, яка водночас є передньою нижньою поперечиною каркаса й балкою моста, виконана з дводюймової труби з товщиною стінки 3 мм. Днище й задня стінка кабіни — зі сталевого листа товщиною 1,8 мм. Жорсткість днищу надають спеціальний жолоб на всю довжину, невеликий кільватер і «зиґи» (ребра), а також зігнуті в трубки бортики. Жолобом проходять троси керування карбюратором і гальмом. Додатково жолоб слугує збирачем талої води, яка самопливом відводиться ним за межі кабіни через отвір у задній частині днища. На всю доступну внутрішню площу днища (окрім жолоба) наклеєно шар щільного войлоку. Таку саму теплоізоляцію має й задня стінка кабіни.

Для з’єднання кабіни зі снігоходом із труб прямокутного перерізу зварена проста піврама з двох консолей, з’єднаних спереду поперечиною. Консолі проходять крізь задню стінку кабіни й з’єднуються з нею зваркою за допомогою косинок, а разом із поперечиною ще й приварюються до днища. Косинки слугують майданчиками опор сидіння. На задніх кінцях консолей піврами, злегка вигнутих за обводом бампера «Бурана», приварені вилки-вушка з отворами під кріпильні болти. Останні проходять крізь бампер снігоходу в отворах, просвердлених на місці. Додатково консолі піврами кріпляться до кабіни підкосами, а сам снігохід — ще й стяжкою.

Поворотний кулак
Поворотний кулак:
1 — маятник лижі; 2 — косинка (сталевий лист s3, 4 шт); 3 — кронштейн (сталевий лист s5); 4 — вісь; 5 — гайка M12x1 (2 шт); 6 — сайлент-блок; 7 — розпірна втулка; 8 — стійка; 9 — поворотний важіль

Поперечина піврами несе на собі вилки під установку сидіння, кронштейн важеля керування реверс-редуктором снігоходу й дугову площадку — ложемент для обігрівача. Знизу в центральній частині поперечини приварене вушко, яке з’єднується регульованою стяжкою зі шкворнем лижі снігоходу.

Обшивка бортів, дверей, даху й верху носа кабіни — тришарова: зовнішні й внутрішні фанерні панелі та шар пінопласту між ними. До труб каркаса кабіни обшивка кріпиться дрібними саморізами з потайною головкою, а внутрішня й зовнішня панелі з’єднані між собою додатково дротяними скобами. Зв’язуючим елементом є епоксидний клей: шпаклівкою на його основі після монтажу обшивки ретельно заліплюють усі вади й нерівності. Потім усю поверхню затирають наждачним папером і обклеюють одним шаром тонкого склоткану. Ще раз затирають і лише тоді аерографом наносять нітроемалеву фарбу. У цьому випадку основний колір — яскраво-червоний.

У передній частині кабіни розташована кришка технологічного люка, яка на шарнірах відкривається вперед. У закритому положенні її утримує пружинний фіксатор. З внутрішнього боку на кришці є «кишеня» під неприкосновний запас (НЗ).

Двері й замок
Двері й замок (а — двері; б — замок у відкритому положенні; в — замок у закритому положенні):
1 — напівпетля шарніра (2 шт); 2, 8 — наповнювач (пінопласт); 3, 7 — елементи рами дверей (сталь, труба 20x20x1,5); 4 — ущільнювач вітрового скла (гума); 5 — вітрове скло (s4); 6 — зовнішня обшивка (фанера s5); 9 — внутрішня обшивка (фанера s3); 10 — П-подібна косинка (сталевий лист s1,5, 3 шт); 11 — дверний ущільнювач (піногума); 12,20 — кріплення замка (болт М6); 13 — внутрішня ручка; 14 — пружина нормально розжата; 15 — кронштейн захоплення; 16 — приварна гайка М6 (2 шт); 17 — кронштейн; 18 — труба каркаса кабіни; 19 — собачка; 21 — зовнішня ручка; 22 — чашка ручки; 23 — захоплення

Для зручності експлуатації кабіна оснащена широкими дверима. Для тієї ж меті кермо виконане у вигляді сектора (півкільця), а його ступиця зсунута вперед на 200 мм. Піднято й сидіння (хоч і на шкоду центру ваги) — від мотоколяски С3Д, радикально перероблене, але зі збереженими регулюваннями. Від травм голови оберігає подушка підголовника, встановлена в отворі задніх оглядових сферичних скл.

Як вітрове скло використано плексиглас. Усі скла встановлені в рами через ущільнювачі. Для очищення лобового скла змонтовано склоочисник з ручним приводом. Для можливості руху в темну пору доби на даху кабіни встановлена фара: спеціальний кульовий вузол і стопор дають змогу використовувати її як шляхову, так і як фару-шукач.

Лижа
Лижа:
1 — підріз (нержавіюча сталь, лист s5); 2 — ліва зовнішня частина лижі, права — дзеркально симетрична (нержавіюча сталь, лист s2, 2 шт.); 3 — маятник (сталевий лист s3); 4 — амортизатор (від мотоцикла ММВЗ, 2 шт.); 5 — ліва внутрішня частина лижі, права — дзеркально симетрична (нержавіюча сталь, лист s2, 2 шт.); 6 — посилювач (труба Ø14×2); 7 — вісь маятника (шпилька M12x1, 2 шт.); 8 — косинка П-подібна (сталевий лист s1,5, 4 шт.); 9 — приварна втулка (Ø20хØ13×108, 2 шт.); 10 — верхній сайлент-блок амортизатора; 11 — гайка M12x1 з шайбами (6 компл.); 12 — задній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт.); 13 — нижній сайлент-блок маятника (2 шт.); 14 — заклепка (сталь, Ø4, 12 шт.); 15 — розпірна втулка; 16 — кріплення посилювача до лижі (болт М6, 3 шт.); 17 — передній лівий зовнішній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт., правий зовнішній — дзеркально симетричний, 2 шт.); 18 — передній внутрішній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт.); 19 — нижнє кріплення амортизатора до лижі (болт М10, 2 шт.)

Раму дверей зварено з квадратних труб. Двері в нижній частині мають тришарову конструкцію. А в верхній, в ущільнювачі, встановлено вітрове скло. Двері навішані на двох регульованих шарнірах. З внутрішнього й зовнішнього боку для відкривання передбачені дверні ручки; є засувка-замок. Для зручності посадки в кабіну призначена тросова скоба-підніжка.

Обігрів салону здійснює обігрівальна установка, розташована праворуч від сидіння, де вона закріплена спеціальною скобою. Нагріте повітря подається до ніг водія. Паливний бак обігрівача встановлено поза кабіною на лівій консолі рами й зафіксовано хомутом із гумовою прокладкою. У бензопровід врізані електробензонасос і фільтр-відстійник. Уся ця магістраль проходить усередині салону.

Педалі керування
Педалі керування (а — гальмом, б — газом):
1 — задня стінка кабіни; 2 — отвір під трос «газу»; 3 — упор; 4 — «зига»; 5 — трос гальма (із гнучкою оболонкою); 6 — виколотка; 7 — демпфер; 8 — днище кабіни; 9 — кронштейн; 10 — педаль (труба Ø10×2); 11 — гумове кільце (3 шт.); 12 — шатун; 13 — кронштейн (сталевий лист s3); 14,16 — шайба тарілчаста; 15 — пружина нормально розжата; 17 — хомут; 18 — тяга (сталь, круг 5); 19 — трос (Ø3); 20 — кронштейн; 21 — упор оболонки троса; 22 — зварний шов; 23 — латунна втулка

Застосування бензинового обігрівача вимагало суворого дотримання правил пожежної безпеки, дбайливого й уважного поводження з установкою, необхідності тримати її завжди в справному стані, а в салоні завжди мати вогнегасник. Для вентиляції кабіни передбачені отвори із засувкою, розташовані справа в верхній частині задньої стінки.

Пульти керування
Пульти керування (а — пічкою й запалюванням; б — зовнішнім і внутрішнім освітленням):
1 — колодка запобіжників; 2 — ізоляційна прохідна втулка (гума, 5 шт.); 3 — контрольна лампа обігрівача; 4 — вмикач обігрівача; 5 — контрольна лампа роботи генератора; 6 — контрольна спіраль обігрівача; 7 — гвинт М5 кріплення панелі, 2 шт.; 8 — захисна скоба; 9 — замок запалювання; 10 — штепсельна розетка 12 V для підключення переносної електролампи; 11 — корпус пульта (сталь, лист s1,5); 12 — захисна скоба; 13 — тумблер увімкнення фари; 14 — тумблерний перемикач фари «далекий — ближній світ»; 15 — гвинт М5 кріплення панелі електропульта (2 шт.); 16 — тумблер увімкнення плафона; 17 — резервний тумблер; 18 — пружинний тримач радіоприймача (4 шт.); 19 — двохдіапазонний AM/FM радіоприймач з годинником

Керування електроприладами здійснюється з нижнього й верхнього пультів. На панелі останнього встановлено знімний AM/FM радіоприймач з годинником; при встановленні його в гніздо пульта до нього автоматично підключається зовнішня телескопічна антена. Поруч розташовані тумблери керування електричними ланцюгами фари й плафона, а також резервний тумблер на випадок підключення додаткового електроприладу. На нижньому електропульті розташовані: штепсельна розетка для підключення переносної лампи 12 V, замок запалювання, контрольна спіраль обігрівача, контрольна лампа роботи генератора, вмикач обігрівача, контрольна лампа обігрівача й колодка запобіжників.

Схема механізму перемикання реверс-редуктора мотонарт «Буран»
Схема механізму перемикання реверс-редуктора мотонарт «Буран» (за відношенням Ø шківа/сектора = 0,8):
1 — важіль; 2 — шків; 3 — талреп; 4 — упор; 5 — задня стінка кабіни; 6 — гнучка оболонка троса; 7 — кульовий упор; 8 — кронштейн; 9 — трос; 10 — сектор; 11 — стрижень важеля реверс-редуктора; 12 — стопорний болт; 13 — поперечина піврами; 14 — кронштейн кріплення важеля перемикання реверс-редуктора

Основні з’єднувальні проводи прокладені в трубах каркаса кабіни. Отвори в місцях проходження провідників додатково ізолюють гумовими втулками. Живлення (12 вольт) і виконавчі електричні ланцюги від снігоходу підводяться гнучким багатожильним кабелем із роз’ємами «мама» й «тато», встановленими на задній стінці кабіни.

Кермовий механізм і поперечні тяги — від мотоколяски С3Д, але частково змінені. Кермо діаметром 400 мм — саморобне. У ступиці керма встановлена кнопка аварійної зупинки двигуна снігоходу.

Знімний кузов для мотонарт «Буран»
Знімний кузов для мотонарт «Буран»:
1 — передня стінка борту (фанера s12); 2 — передній фіксатор (сталева смуга 30×4); 3 — заклепка (алюміній, Ø3, за потреби); 4 — гайка М8 із пружинною шайбою, 4 компл.); 5 — задній правий фіксатор (сталевий лист s3, лівий — дзеркально симетричний); 6 — задня стінка борту (фанера s12); 7 — планка (сталевий лист s3); 8 — болт М8 (4 шт.); 9 — отвори для стропального шнура (14 шт.); 10 — боковина (сталевий лист s1,5, 2 шт.); 11 — шайба (за потреби)

Лижі — із нержавіючої сталі. Конструктивно виконані у вигляді попередньо зігнутих панелей, зварених між собою точковим зварюванням.

Під час експлуатації тандема слід мати на увазі, що досить широка колія лиж, їх відносно невеликий кут повороту в сумі зі значною довжиною машини вимагають для маневру немалих площ. До того ж великі навантаження в з’єднанні кабіни зі снігоходом обмежують швидкість руху. Особливо треба бути уважним під час проходження незнайомих маршрутів, у яких під снігом ховаються різноманітні перешкоди.

Додаткове охолодження залежно від швидкості снігоходу

Швидкість снігоходу плюс швидкість вітру, км/год8162432404856647280
Температура навколишнього повітря, °CТемпература з урахуванням додаткового охолодження під час руху, °C
+20-6-9-12-14-15-16-17-17-18
-1-3-9-13-16-18-19-20-21-22-23
-4-6-12-16-19-22-23-24-26-26-27
-7-9-16-21-23-26-28-29-29-30-31
-10-12-19-24-27-30-32-33-34-35-35
-12-14-23-28-32-34-36-37-38-39-40
-15-18-26-33-36-38-40-41-43-44-45
-18-21-29-38-40-42-44-46-47-48-49
-21-23-33-40-43-46-48-50-52-53-53
-24-26-36-43-47-51-53-55-56-57-58
-26-29-40-47-51-55-57-59-61-62-62
-29-32-43-50-55-58-61-63-65-66-67

Приклад: температура навколишнього повітря — −10 °C, швидкість снігоходу (без вітру) — 40 км/год. Температура °C з урахуванням додаткового охолодження — −30 °C.

І на завершення. На жаль, нестача матеріалів не дала повною мірою реалізувати задумане. Часто доводилося йти на компроміс (звідси й назва тандему), обираючи між працездатністю й реальною можливістю.

Але сподіваюся й буду радий за читачів журналу, які не лише повторять мою конструкцію, а зроблять її набагато кращою.

Коротка технічна характеристика

Кількість місць (включно з водієм) … 3
Максимальна корисна маса вантажу, що перевозиться в кузові, кг … 200
Габаритні розміри, мм:
довжина … 4500
ширина … 1710
висота … 1720
Кліренс кабіни, мм … 300
Колія лиж, мм … 1500
Найбільша допустима швидкість з номінальним навантаженням, км/год … 45
Підвіска кабіни … незалежна, пружинно-гідравлічна
Обігрівальна установка кабіни (модель) … 015В — 0010
Тепловиділення (номінальне) … 1750 ккал/год
Витрата палива (номінальна) … 0,35 л/год

«Моделіст-конструктор» № 1’2007, В. ПЕТРОВ

Рекомендуєм почитати

  • Планер-автожир «Джміль»
    При проєктуванні й побудові «Шмеля» у творчому колективі «Взліт» за основу був узятий мікроавтожир конструкції В. Барковського, В. Віницького та Ю. Рисюка, детально описаний у «М-К» (див.:...
  • СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ПЛАВЦЯ
    Човен з веслярем рухається набагато швидше, ніж плаваюча, навіть з ластами, людина, хоча сила лобового опору в три, а то й у чотири рази більша. К. п. д. весел вищий, ніж рук, та й...