Скільки б не іронізували гумористи з приводу використання відслуживших термін речей у новій якості, душа самодільника не дозволить йому викинути те, що ще може стати в пригоді в господарстві.
Ось і я хочу поділитися таким досвідом використання відпрацьованого аерозольного балончика. Дійсно, шкода та й не раціонально викидати предмет, виготовлений з хорошого металу та має міцну конструкцію.
Мене, наприклад, такий балончик виручив, коли я збирався робити в квартирі ремонт. Старий валик для фарби засох, а новий за нинішніх часів коштує немалих грошей. Тому вирішив цю дрібницю виготовити сам. На очі потрапив порожній алюмінієвий балон з-під інсектицидного препарату «Прима-71». Втім, назва не суть важлива — підійде і будь-який інший. Яким би не був балончик — це практично готовий валик. Потрібно лише приробити до нього ручку та натягнути м’який верх для фарби.
Що зробив я? Знайшов пруток діаметром 6 і довжиною 410 мм, вигнув, як показано на рисунку, надів підходящу шайбу у місці вигину та припаяв її. Під пруток просвердлив отвори того ж діаметра, тобто 6 мм. (Будьте обережні! Попередньо переконайтеся, що балон порожній, для чого до кінця стравите з нього тиск.) Пропустивши в отвори балону пруток, на його різьбовому хвостовику нагвинтив гайку.
Для рукоятки стала в пригоді пластмасова пляшечка з-під силікатного клею, також виявилася під рукою. Залив її епоксидною смолою з наповнювачем (тирсою), надів на пруток і дав затвердіти.
Для м’якого покриття валика використав клапоть від старої цигейкової шуби, трохи змазавши його тим же силікатним клеєм. Краї зашив прямо на балончику — валик вийшов краще і зручніше заводського.
«Моделіст-конструктор» № 6’98, В. БУРМАСОВ