У будь-якому дворі можна побачити клумби, ігрові елементи дитячих майданчиків, виготовлені зі старих покришок. На річкових теплоходах і пристанях їх використовують як кранці. Але це далеко не всі сфери застосування автомобільного «взуття», що відслужив свій строк. Візьмімо, наприклад, гойдалки… Якщо замінити традиційну дошку-сидіння на покришку, а вузли її кріплення розмістити всередині, то відсутність кутів і виступаючих деталей зробить цей захопливий атракціон цілком безпечним. Конструкція проста у виготовленні і доступна для повторення буквально кожному.
Основою чи опорами гойдалок служать дві рами, вигнуті з труб діаметром близько 40 мм і довжиною 7000 мм. Можна зробити рами й складними, з’єднавши короткі відрізки поперечною трубою-вставкою, зовнішній діаметр якої дорівнює внутрішньому діаметру основних труб. Зафіксувати такий вузол потрібно болтами М8.
1 — стійка, 2 — покришка, 3 — зварений калібрований ланцюг, 4 — болт М12 з вушком, 5 — відрізок швелера № 14 довжиною 200 мм, 6 — сталева пластина 140×200 мм товщиною 4 мм, 7 — болт М12.
Труби згинають у двох місцях — на однаковій відстані від кінців. При цьому центри радіусів згину відстоять один від одного на 1200 мм, а нижні кінці — на 2500 мм. Верхні частини стягують так, щоб у боковій проєкції вийшов рівнобедрений трикутник. Для надання конструкції жорсткості кінці труб фіксують у ґрунті одним із способів, показаних на малюнку. З’єднувальні вузли верхніх поперечин служать одночасно точками підвіски ланцюгів. Пристрій вузлів може бути різним. Запропоновані варіанти виконуються без зварювального апарата, усі кріплення — болтові. Покришка підвішується на двох або чотирьох ланцюгах однакової довжини, закріплених у чотирьох її точках (зсередини) болтами з шайбами. Для стійкого положення покришки точки кріплення слід розташовувати на однаковій відстані одна від одної.
Водні гойдалки
Подібні гойдалки — чудове розвага. І не лише розвага, а й засіб загальнофізичної підготовки.
Конструкція їхня надзвичайно проста — металева або пластикова бочка об’ємом від 200 до 600 л, до якої прикріплені дві вигнуті сталеві чи алюмінієві труби з майданчиками для ніг.
У тих гойдалках, що були зведені й випробувані мною минулого літа на Волзі, використовувалася металева бочка з-під палива об’ємом 200 л. Сталеві труби Ø 40 мм до неї приварені при відкритій зливній пробці (внутрішня поверхня бочки, звісно, була очищена від залишків палива).
Майданчик для ніг виготовляли з дощок товщиною 50 мм і кріпили до сплющених кінців труб цвяхами через просвердлені отвори. Торці майданчика, звернені до тих, хто гойдається, облицьовані товстими гумовими листами.
1 — металева бочка, 2 — косинки кріплення поручнів, 3 — поручні-труби, 4 — дошки опорного майданчика, 5 — болти М4 кріплення гумових листів, 6 — гумові листи, 7 — цвяхи кріплення майданчика.
Кріплення листів болтове — по вісім болтів М4 у потай. Причому гуму накладали так, щоб у торці утворився зазор у 25 мм. Він служить для захисту ніг від випадкових травм.
Готові гойдалки обробили напилком — притупили всі гострі кромки, покрили ґрунтом і яскраво пофарбували.
Ними одночасно користуються двоє або четверо людей. Спираючись ногами на занурений у воду майданчик, вони почергово присідають і випрямляються, тримаючись руками за поручні-труби.