Максимальна простота конструкції та мінімальна складність виготовлення – ось ті принципи, які були покладені в основу під час створення мікромотоцикла «Гном» (див. фото).
Рама — з деталей самокату та рами від дорожнього велосипеда (див. рис. 1, 2 та загального виду). Від велосипедної рами відрізають з’єднані горизонтальне та заднє ланки (частина А), а від передньої ланки — відрізки завдовжки 60 мм, 65 мм та 120 мм. Потім від трубки Ø 22 мм, розрізаної вздовж, ножівкою відпилюють три кільця і надягають на відрізок тієї ж трубки довжиною 340 мм. До середнього кріпиться гальмівна педаль із важелем, виконана із сталевої смуги завтовшки 4 мм. Крайні кільця, посаджені впритул до середнього, грають йому роль підшипника ковзання, потім весь цей кронштейн встановлюють на рамі і надягають з його кінці гумові підніжки від мотоцикла. Всі кріплення виконуються паянням латунню.
Відрізки довжиною 60 та 65 мм вварюють між половинами задньої вилки самокату. До переднього з них та до середини труби підніжки мікромотоцикла приварюють відрізок довжиною 120 мм, утворюючи передній кронштейн кріплення Д-6.
На задній відрізок спирається частина А, до якої кріплять задній вузол двигуна, встановлюють бак від мопеда “Верховина-3” або “Верховина-4” та сідло від мопеда “Рига-7”. Це найкраще із сідел такого типу. Воно має місце для ключів, яке пружина служить непоганим амортизатором; крім того, можливе встановлення сідла за висотою. Права половина задньої вилки самоката згинається, як показано малюнку 1.
З листової сталі товщиною 4 мм виготовляють вуха (рис. 5), що мають прорізи під вісь, причому в правій робиться проріз під стопорний штифт гальмівного диска. Вуха вварюють у вилку замість старих.
Ділянка лівої половини вилки з внутрішньої сторони сплющується, як показано на кресленні, для проходу ланцюга. Потім від велосипедної рами відрізають половини заднього підкосу, роблять їх із внутрішньої сторони плоскими, згинають, як показано на кресленні, і за допомогою зварювання кріплять до вушок (частина Б). Між ними та половинами задньої вилки вварюють шматки трубки для збільшення жорсткості та кріплення заднього крила.
Для перевезення вантажів слугує передній багажник від велосипеда.
До вертикальної ланки частини А приварюють ззаду утримувачі для насоса, а до горизонтальної – пластину заднього кріплення бака (рис. 4). Тут на рамі залишається ділянка завширшки з долоню для перенесення мікромотоцикла.
Рама готова. Залишається пофарбувати її під колір бака нітроемаллю Мото-ява.
Колеса. Переднє, розміром 300X60 мм – від самокату. Для збільшення міцності необхідно подвоїти кількість спиць (взяти від заднього колеса самоката), просвердливши в обідньому отворі для ніпелів. Сепаратори із шарикопідшипників видаляються, кульки закладаються у більшій кількості.
Щоб шина не саморозбиралася, місце контакту шини з ободом необхідно проклеїти смужкою з гумового бинта.
Заднє колесо розміром 280X85 мм (В-29) від карти. Вісь сталева, маточина (рис. 9) – з дюралюмінію. Остання має зліва циліндричний виступ для посадки зірочки та потовщений фланець з різьбовими отворами для її кріплення. Зірочка з 19 зубами – від дорожнього велосипеда. У її тілі виконані отвори для кріпильних гвинтів. З такою зірочкою «Гном» розвиває рівною дорогою швидкість 50 км/год. Щоб їздити сильно пересіченою місцевістю, потрібно поставити зірочку з 21 зубом. Місця на фланці для нових отворів кріплення достатньо, а розмір вушок забезпечує нормальний натяг ланцюга без зміни його довжини.
Між центральним фланцем маточини та гальмівним барабаном затискаються за допомогою трьох болтів диски колеса зі змонтованими на них камерою та покришкою (див. рис. 2). Один із способів виготовлення дисків описаний «М-К» № 6 за 1974 рік. Можна також виточити їх із дюралюмінієвої болванки або виливки.
Довжина правої половини маточини та розміри гальмівного барабана дано на випадок використання гальмівної колодки Ø 79-80 мм (від мопеда “Яветта” або “Стадіон”). При інших колодках ці розміри та форма правого вуха змінюються. Щоб не було бризок переднього колеса, крило самоката необхідно перемістити по дузі кола вперед на 120-130 мм, для чого переклепується косинець кріплення крила.
Для виготовлення середньої частини заднього крила потрібно шматок крила від дорожнього велосипеда зробити більш плоским у поперечному перерізі, а потім зігнути його по дузі з радіусом 160 мм. Від заднього крила самоката відрізаються бічні частини разом із ребрами жорсткості і приварюються до заготовленої центральної частини, як показано малюнку 3. На задніх кінцях крил ставлять гумові грязеотражатели.
Двигун мікромотоцикла запускається “з розгону”. При хорошому регулюванні запалення двох-трьох метрів дистанції цілком достатньо. Щоб рушити з місця, потрібно зробити один-два поштовхи ногою. Зберігати рівновагу при їзді на Гном спочатку трохи важче, ніж при їзді на велосипеді. Для підвищення стійкості бажано збільшити виліт виделки (див. «М-К» 1974 № 5, с. 15).
Для підлітків мікромотоцикл може бути виготовлений значно спрощеному варіанті. Втулка заднього колеса самоката замінюється задньою втулкою від велосипеда «Школяр». Ставиться подвоєна кількість спиць від мопеда. Для цього вони обрізаються з боку капелюшка до необхідної довжини, потім кінці їх знову загинаються, а отвори у втулці збільшуються.
Замість провідної зірочки ставиться гальмівний важіль. Кріплення нової зірочки – на кшталт мотовелосипедного: за допомогою сталевих напівкілець і гумових прокладок, з лівого боку.
Покришка обробляється так само, як передня. Вигинати вилку самоката для такого колеса не доведеться; потрібно лише вварити вуха з прорізами під вісь Ø 8 мм.
Для зберігання та перевезення мікромотоцикла у громадському транспорті (без бензину) із щільної тканини зшивають чохол розміром 1700X1500 мм. “Гном” міститься і в багажнику автомобіля.
КОРОТКА ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Габаритні розміри, мм:
довжина … 1130
ширина … 550
ширина при транспортуванні (кермо повернене під кутом 90°) … 360
висота … 820
Двигун … Д-6
Вага (сухий), кг … 25
Швидкість, км/год … 50
Корисне навантаження, кг … до 120
Г. КНИШЕВ