За два вечори я зробив елементарну, але продуктивну бетономішалку, яка суттєво полегшує та прискорює операції на дачних будівлях.
Я зводив гараж із бетонних блоків розміром 400x200x200 мм, які формував сам за допомогою опалубки й цієї самої бетономішалки. Зроблена вона зі старої бочки облітром на 50–60. Зібрати подібну по силам будь-кому, використовуючи те, що є під рукою. Тому я даю лише принципову схему й опис основних деталей і вузлів пристрою, а зацікавлені самі трансформують їх з урахуванням своїх можливостей і матеріалів.
У бочці вирізано люк квадратної форми, який закривається кришкою на гачок. Кришка ширша за люк з усіх боків приблизно на 100 мм. Як ущільнювача кришки — гумовий килимок (такий використовують у ванній; герметичність його особливої ролі не відіграє: щілини збиваються цементом, а що просочується — усе одно потрапляє в підставлений лоток).
1 — накладний ущільнювач кришки (гумовий килимок 500×500 мм); 2 — кришка люка з ручкою-скобою (на виді А кришка закрита); 3 — люк; 4 — бочка (на 60 л); 5 — лопатка (на всю довжину бочки, 3 шт., h = 100); 6 — хомут осі (2 шт.); 7 — опора (2 шт., дерев’яний стовп Ø100…150, h = 1500); 8 — гачок до ручки-скоби; 9 — лоток під розчин; 10 — ворот-вісь (труба 3/4″)
У бочку посередині пропущено й приварено вісь — водопровідна труба 3/4″, що виступає з обох боків. З одного боку вона зігнута коліном (це ворот), з іншого — виступає опорний кінець довжиною 300 мм. Обидва кінці спираються на стовпчики висотою трохи вище пояса: так буде зручніше працювати. Вісь-труба на дерев’яних опорах закріплена хомутами.
Усередині бочки приварено лопаті-мішалки висотою близько 100 мм.
Унизу під бетономішалкою є металевий лоток, вирізаний знову ж із бочки.
Технологічний процес такий: засипаємо відро цементу, 2–3 відра піску, 3–4 дрібного щебеню, додаємо відро води. Завантажувати бочку треба повністю, бо при замішуванні об’єм зменшиться приблизно на чверть. «На суху» не мешаємо, обертання починаємо після заповнення. Достатньо 10–15 обертів — і розчин готовий.
Якщо для фундаменту достатньо просто заповнюваної розчином опалубки, то для формування блоків краще зробити розбірні форми, можна на 9–12 блоків одразу.
P.S. Можна, звісно, застосувати бочку й на 200–250 л, але ось крутити її доведеться вдвох або мотором, але це вже зовсім інший варіант.
«Моделіст-конструктор» № 9’2010, Г. ТУРИГІН