Все частіше до редакції надходять листи й телефонують з однаковим проханням — опублікувати креслення й розповісти, як зробити своїми руками нескладний млин. Потреба в цьому пристрої є не лише в сільських мешканців, а й у міських.
«Моделіст-конструктор» уже не раз розповідав про саморобні мукомолки. Пропонуємо ще одну нескладну конструкцію — В. Архіпова, нашого читача з селища Октябрський Нижньогородської області.
Як видно з ілюстрацій, млин Архіпова — це звичайна м’ясорубка, оснащена спеціальною насадкою. Таке рішення дозволило відмовитися від виготовлення корпусу, а також подавального й привідного механізмів. Потрібно зробити лише три деталі; за словами автора, він користувався токарним верстатом і напилком.
1 — упор, 2 — скоба (Ст3), 3 — конус, 4 — шнек.
Отже, насадка складається зі шнека з чотирма гвинтовими пазами на зовнішній поверхні та конуса з вісьма поздовжніми пазами — на внутрішній. В одному торці шнека зроблено квадратний отвір для стикування з гвинтовим валом м’ясорубки. Конус з’єднується з корпусом м’ясорубки штатною накидною гайкою. Від поздовжнього зміщення шнека оберігає упор. Його виготовлено з гвинта М6, закрученого в скобу, приварену до конуса, а в робочому положенні він фіксується контргайкою.
Як матеріал для шнека й конуса мукомольної насадки В. Архіпов використовував інструментальну сталь У8А. Після механічної обробки деталі піддавали загартуванню (до HRC 58…60).
За допомогою млина-насадки можна подрібнювати будь-яку крупу й навіть молоти зерна кави. За бажання її нетрудно обладнати малошвидкісним електродвигуном із редуктором. Проте в цьому разі під час експлуатації модернізованого млина слід дотримуватися особливої обережності.