Наш журнал уже не раз писав про краснодарські, ставропольські, уральські трактори, мотоплуги, фрезерні рихлителі, електрокосарки, створені в гуртках юними конструкторами. Ці машини — гарне підспор’я і на пришкільній ділянці, і на дослідній ділянці, і в полі.
Міні-трактор «Амурчонок», про який розповідається на цих сторінках, побудований на Далекому Сході. Його автор — механік В. Н. Лук’яненко — обрав при створенні машини найраціональніший шлях: використав максимум серійних вузлів і агрегатів, скомпонувавши їх у досить міцну, витривалу, маневрену і дуже сучасну за зовнішніми формами конструкцію.
Уся конструкція міні-трактора (рис. 1) розроблялася під двигун ПД-10А в комплекті з редуктором і муфтою включення від списаного трактора ДТ-54А. Використання додатково коробки передач від автомобіля ГАЗ-51 дозволило отримати вісім передніх і дві задні швидкості. Схема з’єднання силових агрегатів показана на рис. 4.
1 — основа системи гідронавіски; 2 — вказівник поворотів і стоп-сигнал; 3 — бензобак; 4 — важіль керування муфтою зчеплення; 5 — педаль гальма; 6 — важіль перемикання передач; 7 — щиток приладів; 8 — рульова сошка; 9 — привідний ремінь вентилятора; 10 — вказівник повороту; 11 — інструментальний ящик; 12 — задній міст; 13 — коробка переміни передач; 14 — редуктор; 15 — маслонасос ГАЗ-93; 16 — генератор ДТ-54А; 17 — понижувальний редуктор; 18 — поздовжня рульова тяга; 19 — двигун ПД-10А; 20 — тяга перемикання передач; 21 — педаль понижувального редуктора; 22 — педаль маслонасоса
Двигун трактора зазнав невеликої переробки. Головку блоку циліндрів підрізано, щоб ступінь стиснення трохи підвищився. Додатковий вал дозволив трохи подовжити вал регулятора обертів, забезпечивши таким чином привід вентилятора, помпи й генератора. Для зручності запуску на двигуні встановлено стартер з електромагнітним вмикачем від автомобіля ЗіЛ-130.
Муфту включення редуктора залишено без змін; важіль включення розвернуто на 180° і з’єднано з тягою рукоятки керування. Привід до коробки передач — ланцюговий.
Система охолодження — водяна. Примусову циркуляцію забезпечує помпа від автомобіля МАЗ-200. Вентилятор з кронштейном і основою для підшипників — саморобні. Радіатор від пересувної кіноустановки перероблено на місці.
1 — важелі гідронавіски; 2 — кронштейн кріплення силового циліндра; 3 — задній міст; 4 — фланці; 5 — маслонасос; 6 — ведена зірочка КПП; 7 — кронштейн кріплення КПП; 8, 11, 12 — кронштейни кріплення редуктора; 9 — рама; 10 — кронштейни кріплення переднього моста; 13 — коробка КПП; 14 — задній міст; 15 — кронштейн кріплення заднього моста; 16 — силовий циліндр гідронавіски; А — схема кріплення двигуна
Рама (див. рис. 2) виготовлена з швелера № 10. До її середини приварено дві траверси для кріплення рульової колонки й редуктора двигуна. Задній міст кріпиться до рами жорстко.
Ходова частина. Задній міст (рис. 2) — від автомобіля ГАЗ-51 — укорочено, як показано на рисунку. Балка переднього моста (рис. 3) саморобна, з труби діаметром 36 мм.
Гальма гідравлічні. Головний гальмівний циліндр і інші елементи гальмівної системи — від автомобіля ГАЗ-51. Задні колеса — від ГАЗ-51, передні — від сівалки, їхній розмір 4,5×9.
1 — балка переднього моста; 2 — втулка цапфи; 3 — поворотна цапфа; 4 — втулка осі; 5 — вузол рухомого кріплення переднього моста; 6 — рульовий механізм; 7 — переднє крило; 8 — правий поворотний важіль; 9 — передня вісь; 10 — ступиця переднього колеса
Рульове керування (див. рис. 3) складається з серійних і саморобних деталей. Так, колонку взято від ГАЗ-51, поздовжню тягу — від мотоколяски С3А, а рульове колесо й поперечну тягу зроблено самостійно.
1 — задній міст; 2 — фланці КПП і заднього моста; 3 — кронштейн кріплення КРР; 4 — кронштейн кріплення редуктора; 5 — стартер; 6 — електромагнітний вмикач стартера; 7 — двигун ПД-10А; 8 — магнето; 9 — шків приводу вентилятора; 10 — важіль зчеплення; 11 — понижувальний редуктор; 12 — правий кронштейн кріплення редуктора; 13 — важіль включення понижувальної передачі; 14 — ланцюг; 15 — КПП; 16 — маслонасос ГАЗ-93
Деталі облицювання трактора, так само як і бензобак, зроблено самостійно. Інші частини підбиралися від різних серійних машин: акумулятор — від ЗіЛ-130, генератор — від ДТ-54А, паливний насос — від човнового мотора «Москва», а глушник — від ІЖ-56. На «Амурчонку» є навіть гідропривід: гідроциліндр — від колісного комбайна, а насос — від ГАЗ-93.
Трактор було сконструйовано й зібрано всього за рік. Він став надійним помічником під час робіт на маленьких ділянках, де великі машини використовувати нерентабельно.
«Моделіст-конструктор» № 3’2012, В. ЛУК’ЯНЕНКО