Простота та оригінальність – відмінні риси мікроавтомобіля «Колібрі». Він збудований юними техніками клубу «Вічний пошук» міста Харкова.
На небі ні хмари, тепло. У таку погоду приємно прогулятися околицями міста. Ви відчиняєте двері на балкон, де у вас зберігається… автомобіль, за допомогою майбутнього пасажира виносите його з квартири, опускаєте на ліфті та на вулиці ставите машину на чотири колеса.
Вигадка? Не. Такий автомобіль існує насправді. Називається він «Колібрі» та побудований в автоконструкторському «Клубі вічного пошуку» (КВП) міста Харкова. Керівник КВП В. Тарануха вже знайомий нашим читачам за статтею « Мікроавтомобіль «Краб » («М-К», 1980 № 10).
Судячи поштою, опис трициклу привернув увагу любителів автоконструювання. Ті з них, хто бачив «Краб» на Центральній виставці НТТМ-80, пам’ятають, яку популярність здобули йому продуманість компонування та ефектний зовнішній вигляд.
Не менший інтерес, сподіваємось, викличе і «Колібрі». Відрізняючись від трициклу, він тим не менш зберігає всі його переваги. Здається, що нова машина «приживеться» у дитячих автомістечках і стане поширеним засобом початкового навчання водінню.
Двомісний «Колібрі» вигідно відрізняється від існуючих мотоциклів та моторолерів. Чотири колеса надають йому стійкості, а підлога, високі борти та брудозахисні щитки оберігають пасажирів від бризок.
З боків авторолера передбачені дуги безпеки, які є опорами при технічному обслуговуванні та перенесенні машини.
Конструкція «Колібрі» – конгломерат вузлів та деталей заводського та самостійного виготовлення. Широко використовувалися також перероблені елементи інших машин. Наприклад, передня частина корпусу “Колібрі” і низ багажника вийшли з розрізаного навпіл капота моторолера “Електрон”, а кришка багажника – з розрізаного та звареного зі вставкою переднього крила мотоцикла “Ява”.
Можливе питання: як з’єднати два листи без помітного шва? Та дуже просто — відігнути краї листових деталей у бік вивороту та зварити їх. Стик на лицьовій стороні грунтуємо, шпаклюємо та зафарбовуємо. Такий спосіб з’єднання зустрічається в конструкції «Колібрі» часто-густо.
Основу корпусу складає каркас з велосипедних труб Ø12, 16 та 25 мм. До них приварені усі листові елементи. Причому таким чином, що вздовж поздовжньої осі корпусу утворився наскрізний канал. У ньому встановлений двигун Ш-52. Повітря для його охолодження під час їзди надходить через ґрати облицювання передньої частини корпусу.
Двигун закріплений у вузлах, приварених до силового каркасу авторолера. Керування ним виведено на кришку повітроводного каналу (ручка перемикання передач) та на підлогу (педалі газу, гальма та зчеплення). Замок запалювання та прилади контролю розташовані на панелі, що закріплена на передньому щитку. Приладовий блок, до речі, виготовлений із фартух половин бензобака мопеда «Верховика».
Бензобак у “Колібрі” (від “Яви”) закріплений у повітроводному каналі під сидінням від того ж мотоцикла.
За сидінням другий багажник, відкритий. Взято від «Верховини» і розширено до 600 мм. До задньої трубки його приварена панель із покажчиками повороту — розрізаними навпіл і трохи скошеними ліхтарями автомобіля ВАЗ-2101 та номерний знак. Такі самі покажчики стоять і попереду. Фари використані від мотоколяски, корпуси їх перероблені.
Тепер передня підвіска. Траверси її повертаються на осях, вставлених у трубки, приварені до силового каркасу «Колібрі». Кінці траверс мають кульові шарніри. Вони закріплені штоки поршнів передніх амортизаторів від мотоциклів М-105, М-106. Верхні кінці амортизаторів пригвинчені до кронштейнів на дугах безпеки.
На штоки вище кульових шарнірів надіті поворотні втулки, зварені з осями коліс та поворотними важелями, і зафіксовані в них наскрізними болтами.
Від головок поворотних важелів тяги йдуть до поздовжньої осі авторолера, де знаходиться вал кермової колонки, пропущений крізь кришку повітроводного каналу. Рульова колонка складається зменшення габаритної висоти машини, що важливо при зберіганні її у невеликих приміщеннях.
Диски коліс саморобні, литі з алюмінію. Розміри їх ті ж, що й у дисків коліс заднього моста.
Основою заднього моста служить сталева вісь, на якій встановлені гальмівний барабан від мотоцикла М-105 і чотири підшипники в захисних корпусах. Барабан одягнений на цанговий затискач.
Зусилля від валу двигуна передається через ланцюг, накинутий на зірочку барабана. Гальмо колодкове; він приводиться в дію тросом педалі, встановленої на підлозі.
Підвішується міст чотирма вузлами. Два з них розташовані на поперечній траверсі та з’єднуються з корпусом «Колібрі» у його нижній частині. Інші вузли на поздовжніх траверсах. До них кріпляться задні амортизатори від мотоциклів М-105, М-106, що передають зусилля на верхню частину корпусу авторолера, де є відповідні вуха кріплення.
Така підвіска мосту сприяє надійній передачі моменту, що крутить, від двигуна, ефективному гальмування і м’якому ходу машини.
Треба сказати, що «Колібрі» взагалі дуже зручний і простий у користуванні. При необхідності рівень комфорту можна підвищити, забезпечивши авторолер матер’яним верхом та лобовим склом.
В. ТАРАНУХА, м. Харків