МІЙ ДІМ — МОЯ ФОРТЕЦЯ

Постійні передплатники знають, що питанням індивідуального будівництва наше видання приділяє чимало уваги. Регулярно публікуючи різноманітні проекти будинків і тим самим спілкуючись з читачами-забудовниками, ми переконалися, що багато початківців будівельників-дачників слабко уявляють собі сам процес будівництва будинку.

Про початкову стадію зведення житла розповідає фінський будівельник і викладач Рентті Юрмалайнен.

Вибір типу будинку

Вибір типу житлового будинку значною мірою визначається розміром, конфігурацією та характером земельної ділянки.

У процесі проектування будинку виходять передусім із розміру сім’ї, способу її життя та характеру захоплень кожного. Дуже важливо також при складанні проекту враховувати можливі перспективи розвитку сім’ї протягом тривалого часу. Цілком недостатньо, наприклад, зазирнути лише на 3 – 5 років уперед. Такий короткостроковий прогноз може призвести до того, що через, скажімо, 10 років у будинку опиняться зайві невикористовувані приміщення або, навпаки, їх буде не вистачати. Це особливо істотно при будівництві дерев’яного будинку, термін служби якого становить, як правило, не менше 50 років. Тому при виборі типу будинку повинні прийматися до уваги наступні чинники – розмір сім’ї та ймовірність її зміни з роками; можливість використання всіх приміщень за основним призначенням залежно від змінних обставин; можливість реконструкції будинку; загальний термін експлуатації житла.

Починаючи проектування будинку, ставлять передусім такі питання: що є обов’язковим? що бажаним? (в межах наявних фінансових можливостей), від чого можна і потрібно відмовитися?

За кордоном в основі проектування лежить принцип: кожному членові сім’ї по одній житловій кімнаті. При цьому кухня за кімнату не приймається.

Житло для сім’ї, що складається з 3 -4 осіб, зображено на рисунку 1. Вибравши тип будинку та кількість кімнат, можна приступити до вивчення умов, які залежать від розміру та розташування земельної ділянки, а також від нормативних передписів (будівельних правил). Наприклад, у Фінляндії будівництво в населених пунктах визначається передписом про проект детального плану. Воно регламентує для кожного кварталу або його частини форму покрівлі, облицювальні матеріали та колір фасаду, кількість поверхів, матеріал для покрівлі тощо. Фрагмент проекту детального плану наведено на рисунку 2.

Розміщення будинку на земельній ділянці

Споруда повинна бути розташована на відстані не менше 5 м від межі земельної ділянки. Щоб уникнути нераціонального використання землі, для облаштування в’їзду автомобіля будинок краще всього розміщувати в тій частині ділянки, яка розташована ближче до дороги. Під стоянку для автомобіля повинна бути відведена ділянка розміром не менше 2,5×5 м (рис. 3). Якщо передбачається тверде покриття, мінімальні розміри – 2,7×5,5 м. З урахуванням цих умов складається попередня схема розташування споруд (рис. 5).

Житлові кімнати орієнтують на південь, щоб найкращим чином використовувати теплову енергію сонця. Це дозволяє скоротити витрати на опалення. Допоміжні та побутові приміщення, включаючи сауну (баню), ванну та ін., розташовують на більш холодній, північній стороні. При облаштуванні вікон з потрійним склінням потрібно також враховувати, що вікна з південної сторони пропускають всередину більше тепла (рис. 6).

Продумане розташування будинку та правильний вибір висоти його фундаменту з урахуванням рельєфу ділянки істотно зменшують об’єм земляних робіт, зокрема пов’язаних з риттям котловану під будівлю та засипкою (рис. 8).

Висота фундаменту по відношенню до поверхні землі повинна бути такою, щоб поверхневі стоки води відводилися від будівлі в ґрунт і можна було уникнути виконання зайвих робіт з засипки.

Частину дерев, що знаходяться на ділянці, бажано зберегти (рис. 2), особливо ті, що розташовані з північної сторони: вони захистять споруду від холодного вітру. Дворові споруди слід розміщувати так, як показано на рисунку 7. У цьому випадку вони теж будуть захищати будинок від вітру.

Р. ЮРМАЛАЙНЕН