Для квартир малої площі наявність балкона — суттєва добавка до її «квадратури», однак не всесезонна і не всепогодна. Щоб забезпечити ці умови, балкон має бути захищений від атмосферних опадів і вітру, тобто хоча б засклений, чого не було в будинках, збудованих у радянський час. Облаштування балконів за кошти або власними силами господарів заборонялося: вважалося, що це псує архітектурний вигляд будинку. А тому сучасне масове засклення балконів у «радянських» будинках — міра вимушена. Це зрозуміли й підприємці, широко налагодивши таку послугу.
Однак більшість їхніх конструкцій такі, що при виході на балкон вас охоплює відчуття тісноти: щоб подихати свіжим повітрям, навіть немає на що обпертися ліктями, стають майже недоступними й ящики з квіточками…
Пропонуються конструкції з виступом лише заскленої частини. Але при цьому необхідне влаштування козирка-даху над цим виступом. І тут до вас можуть бути претензії від сусідів зверху: бризки від крапель дощу, відбиваючись від козирка, частково потрапляють на їхній балкон.

1 — стійка (сталевий кутник №2,5, 4 шт.); 2 — поперечина (сталевий кутник №2,5, 4 шт.); 3 — стяжка (сталева смуга 4×25, 21 шт.); 4 — напрямні (дюралюмінієвий профіль, 4 шт.); 5 — обшивка (вагонка, сайдинг); 6 — скло (s4); 7 — дюбель або саморіз (12 шт.); 8 — болт М4 (24 шт.); 9 — підвіконна дошка; 10 — квітковий ящик; 11 — полиця; 12 — додаткова стяжка (сталева смуга 4×25, 7 шт.); 13 — верхня і нижня стінки (оргаліт); 14 — напрямні (пластмаса, 2 шт.); 15 — заслінки (оргскло)
Тому я вирішив засклити балкон сам і за своїм оригінальним проєктом, який виключив би перелічені проблеми. При цьому я і моя сім’я отримали:
1 — додатковий об’єм на балконі для зберігання побутових речей;
2 — додаткові полиці для розміщення квіткової колекції за межами площі балкона, але під склінням, тобто захищеної від негоди;
3 — можливість підвіски кашпо, яке не стискає і не заважає прогулянкам чи роботі на балконі;
4 — відчуття захищеності і водночас простору під час перебування на балконі.
Пропонована «оранжерея» проста і не потребує професійних навичок при її монтажі власними силами, а також значних матеріальних витрат і дефіцитних матеріалів, номенклатура яких зовсім невелика. Немаловажливо й те, що всі роботи виконуються зі свого балкона, незалежно від поверху.
При описі конструкції використано схему, виконану в масштабі, але без зазначення розмірів, бо при її повторенні будь-ким із читачів йому доведеться керуватися своїми вимірюваннями, які відрізнятимуться.
Збиранню конструкції передує виготовлення окремих елементів, типів яких небагато: стійки, поперечини, кронштейни. Стекла всі однакові (крім бічних), як і сайдингові смуги обшивки.

Можна почати з виготовлення зі сталевого кутника стійок (на схемі — поз. 1). У мене їх шість штук. Перша з них може слугувати шаблоном для розмітки отворів у решті стійок для кріплення до них чотирьох поперечин (поз. 2), виконаних теж із кутника 25×25 мм. Стяжки (поз. 3), за допомогою яких стійки кріпляться до балконних плит і поручня огорожі, виконані зі сталевої смуги перерізом 25×4 мм. Стяжки — різної довжини, що визначається за місцем. До балконних плит стяжки пристрілюються сталевими дюбелями або кріпляться «саморізами», які вкручують у заздалегідь підготовлені отвори з пластмасовими дюбелями. До верхньої обв’язки балконної огорожі і стійок стяжки прикручуються болтами М4 (з шайбами і гайками) через заздалегідь підготовлені отвори. Тут же необхідно відзначити, що крайні серединні стяжки встановлені під кутом (приблизно 45°) до обв’язки. Цим, у підсумку, забезпечується жорсткість усієї конструкції.
Стійки з’єднуються трьома поперечинами (поз. 2), а до поперечин попередньо кріпляться гвинтами М3 з потайною головкою дюралюмінієві напрямні (поз. 4) для стекол (товщина скла 4 мм). Весь інший кріпіж здійснюється теж болтами М4. Напрямні дають змогу відсувати стекла, відкриваючи майже половину заскленої частини балкона, і повністю закривати при негоді.
До нижньої частини стійок кріпиться обшивка, вибір матеріалу якої досить широкий: вагонка з різних порід деревини, сайдинг із пластмаси і навіть металу.
Серединні стяжки кріплення стійок до верхньої обв’язки огорожі балкона слугують опорними елементами підвіконня. Але підвіконня я зробив лише на половину ширини прирощення балкона. Ближчу половину залишив відкритою, туди встановив ящики квіткової колекції. Нижче під підвіконням на всю довжину балкона влаштував полицю з дошки, укладену на додаткові стяжки. На полиці розміщую інструменти (оскільки використовую балкон як домашню майстерню) та інші предмети домашнього вжитку.

Прирощену нішу балкона закрив частково (зверху і знизу) стінками з оргалітових (ДВП) листів. Посередині ж між ними змонтував у напрямних зсувні заслінки з оргскла (за типом книжкових полиць). Листи і заслінки пофарбував у білий колір (можна і в будь-який інший, підходящий).
Сталевий поручень огорожі накрив «теплими» перилами. Перила виготовив із рулонів туалетного паперу, розрізаних уздовж навпіл і просочених клеєм ПВА. За міцністю вони перевершують дерев’яні, хоча цього від них і не вимагається.
Були побоювання, що стекла можуть розбитися при падінні на них бурульок. Але практика показала, що цього не відбувається, бо скло досить товсте, а кут його відхилення від вертикалі невеликий — навіть вуличний пил на ньому не осідає.
«Моделист-конструктор» № 8’2015, В. АЛЬОШИН
